Ця сторінка вичитана
— В повітці будеш спать?
Тихо. На ставу скрекотять жаби, в просі хававкає перепелка і хтось чорний з золотими зірками на кереї вкриває голову рукавом старого кожуха…
— Ай, садками!…
О, танцюють зорі, блищать сапи, співають дівчата, — а попереду уквітчана любистком Пріся йде… Чорні коси з пшенишними колосками… Сміється, жартує, лізе через перелаз…
Цілую холодний рукав кожуха, спросоння посміхаюсь і сплю дитячим сном.
Ніч.
