Вона обвела очима гостей — всі мовчали. Кушнір осміхнувся у вуса чорного, а коли Швачка випив з тещою по чарці, та ще стара хлюпнула недопитий самогон під стелю, — загукав:
— Е, так не годиться! Теща зятя коськає, а ми в порожні чарки заглядаємо!..
Тоді всі якось веселіше загомоніли, чарки заздвонили, а студентка, дочка найстаршої сестри Мар'яниної, пишно до столу Швачки підійшла, привіталася.
— Мене з Вузу за куркулівство викинули — ідіотизм якийсь! Дев'ять років на гімназію витратила, і прошу — дочка куркуля!
— Виходь заміж за комуніста — не викинуть! — гукнув здалека Кушнір.
— Хай вийде, чи з лахміттям з хати не викурю, — гордо мовив кремезний, припухлий на обличчі, батько студентки.
Швачка, допивши для сміливости третю чарку — не втерпів:
— Просте дуже діло, небого: така більшовицька політика — вчилися колись багаті, хай ще бідні розуму доскочать!
— Пхи, яка ж тут політика?..
Кушнір: — Правильно, Галино Дмитровна! Адійотизм, а не політика!
І всі на слова Кушніреві засміялися; Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар'яна, переконувала, що не слід на сміх та поговір з гостей виїздити…
36
