сина і займав місце на покуті — почесне місце, бо, правду сказати, Кушнір з усіх гостей найбільший багатир тут був; куми та рідня близька й далека мали місце за Мусієвим столом, і здивовані були, що такий запеклий уже комуніст, як Швачка, а приїхав до тестя колядувати!
— Дай-же, боже, і пшениці щоб родили, і діти красно на миру ходили! — примовила мати до Мар'яни чарку. Мар'яна випила, а мати налила другу чарку Швачці, казала:
— Хоч за тебе, сину, поляки ребро мені переломили, та кров моя за тобою, і в роду, виходить, всі ми рівні…
Вона обвела очима гостей — всі мовчали. Кушнір осміхнувся у вуса чорного, а коли Швачка випив з тещею по чарці, та ще стара хлюпнула недопитий самогон під стелю, загукав:
— Е, так не годиться! Теща зятя коськає, а ми в порожні чарки заглядаємо!..
Тоді всі якось веселіше загомоніли, чарки задзвонили, а студентка, дочка найстаршої сестри Мар'яниної, пищно до столу Швачки підійшла, привіталася.
— Мене з ВУЗу за куркулівство викинули — ідіотизм якийсь! Дев'ять років на гімназію витратила, і прошу — дочка куркуля!
— Виходь заміж за комуніста — не викинуть — гукнув здалека Кушнір.
