— Ти вже хоч там, у батька, перед зятями, про свою політику не згадуй, а то ще наб'ють з доброго дива, — застерегла вона чоловіка, а сама, схвильована, ждала, що він скаже на це.
Тоді Мусій простяг на світло каганця свою ліву руку, де випиналися дві маленькі кукси з пальців, і сказав не на жарт тверде слово:
— Хай не забувають, що Політика одбіг під Перекопом два пальці з лівої руки, зате права ціла, а за стрільбу сам цар Микола медаль видав!..
Він полапав праву кешеню, де справді лежав плескатий бравнінг — здобич Перекопської перемоги, і, кинувши жінці — „я-ж запрягаю“ — вийшов на двір.
…— Ой, гарячий ти, Мусію, та клепки не хватає! — сказала сама собі Мар'яна, зітхнувши важко.
І вона мовчки зодягала чорний корсет, спідницю кубову та ще сорочку з дрібним вирізуванням, ту, що колись була дівувала в тій сорочці Мар'яна…
Задумалася над сорочкою з вирізуванням — дівоцтво згадала: „гей, кіньми не догнати, золотом не скупити літа тії“.
Її очі впали на Степанидку — осміхнулася своїй думці:
— Ого, ще п'ять год прокує зозуля, а ти, мамо, за скриню подбай…
