Сторінка:Косинка Гр. Заквітчаний сон (1923).djvu/6

Цю сторінку схвалено
— 5 —

— Хай буде на жнив-а̀,
 Хай буде на жнив-а̀-а̀…

— Жнив-а-а! — Моргнула оком торбина з горохом, засміялась, оступилась на стернину — ай-яй-я.. і — пилом припали мої пастухи…


…Снилося: —

— Кучерява Оленка — моя любов дитяча.

У вечері, коли зорі цілуються, я хотів дитиною поймать на синій налигач місяць і напоїти з криниці моєї любови, а криниця моя тоді у яблуневому цвіту цвіла…

— І не поймав!..

…Степом короговки замісць корів замайоріли, чорні коні на зеленому житі копити сталили, борозни орали і — поорали мій заквітчаний сон..

І знову краєчком, обніжками поля, замайоріли слова:

— Дитино, тоді розвіялись громами в житах зелених твої сни золотії, полетіли коні огненні і — залізні слова любови у Байкал-озеро, мов сльози покапали…