Сторінка:Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf/21

Ця сторінка вичитана

оформлення подібних синонімічних рядів дає змогу уникнути поплутання в одному синонімічному ряді синонімів з несхожими (неадекватними), хоч і близькими в сумарному розумінні словами.

Основним принципом при добиранні синонімів до реєстрового слова був такий. В синонімічні ряди з'єднувалися слова тільки за основними значеннями, які встановлені для слів у тлумачних словниках, а не за випадковим контекстуальним значенням. Нарівні з основними значеннями слова в певні синонімічні ряди вводилися і слова з тими переносними значеннями, які закріпилися в загальнонародньому мовному вжиткові.

Обов'язковою умовою при підбиранні і розташуванні синонімів було усвідомлення істотних прикмет синонімічного слова, основних його властивостей і особливостей, якими відрізняється одне синонімічне слово від інших, близьких до нього в певному конкретному випадку і до інших в синонімічному ряді.

Проте нерідко зустрічаються в словнику і такі синонімічні ряди, в яких синоніми підібрані автором з погляду практичного вживання слова, через що в окремих випадках захоплюється сфера аналогій. Пояснюється це тим, що в лінгвістичній літературі, на жаль, до цього часу не встановилося одностайного погляду в розумінні самого поняття синоніму, хоч учення про синоніми в нашому вітчизняному мовознавстві і досягло досить високого ступеня.

Відомо, що традиційне визначення синоніму зводиться в різних варіяціях до того, що це слова мови, різні за звучанням, але однакові або подібні за значенням. Радянські мовознавці в більшій або меншій мірі відходять від такого традиційного розуміння синонімічности. Пор. визначення у тлумачному словнику російської мови під редакцією Д. М. Ушакова, в підручнику «Курс сучасної української літературної мови», т. I, К., 1951, за редакцією акад. Л. А. Булаховського і в його ж підручнику «Введение в языкознание», ч. II, М., 1954, і статті «Нариси з мовознавства» (журнал «Українська мова в школі», 1952, № 5, стор. 14). Пор. також у підручнику «Русский язык» А. М. Земського, С. Є. Крючкова і М. В. Свєтлаєва за редакцією акад. В. В. Виноградова, М., 1950 р., а також у підручниках: С. А. Абакумов, „Современный русский язык“, 1942; Є. М. Галкіна-Федорук, „Сов-