Сторінка:Короткий викладъ изъ устава 20 ноября 1864 года объ уголовнімъ суді для южно-руськихъ крестянъ (1866).pdf/39

Ця сторінка вичитана

ніемъ сторонъ, замізь прокурора, обвинительну річь говоритъ жалобщикъ, вінъ же и обвинитель.

Після прокурора каже річь гражданскій истецъ, такъ зоветця той, которий домогаетця получить уплату за убитки, яки ему зробивъ підсудимий.

А після его говоритъ свою річь защитникъ підсудимаго, де объясня усі объстоятельства, которі оправдиваютъ підсудимаго.

Після защитника снову, коли хоче, то говоритъ прокуроръ, або обвинитель, або гражданьскій истецъ, одначе послідня річь все таки доводитця підсудимому, або его защитнику.

Затімъ придсідатель суда пита самого підсудимаго чи не може вінъ ще чого сказати у свое оправданне, и якъ вінъ скаже, що вже ему ничого казати, то придсідатель объявля, що слідствіе кончено и тогді приступаютъ до рішенія.

Якъ діло такого роду, що рішается одними суддьями безъ присяжнихъ, то судъ пише вопроси, які треба буде, приміромъ, чи повиненъ підсудимий? яки обстоятельства увеличиваютъ и яки уменьшаютъ его вину? и проч. и чита усімъ ті вопроси, и якъ котора небудь зъ сторонъ буде казати де що противъ тихъ вопросивъ, то судъ исправля и дополня ихъ, коли уваже таке заявленіе.

Затімъ бумага зъ вопросами підписуетця усіми суддьями, которіхъ буде не меньше трехъ, після цего суддьи уходятъ у другу кімнату для совіта, де ни прокурора и никого не буде.

Суддьи должни сказати одно зъ двохъ: або чи не повиненъ або чи виненъ підсудимий, а вже, якъ перше було, въ подозрѣніи не можно оставлять.

Рішеніе свое суддьи должни положить по совісти, якъ имъ серце и розумъ скажуть після того, що вони сами чули и бачили на слідствіи у суді.

Постановивши рішеніе суддіи приходять назадъ у залу засіданія, при іхъ вході усі, хто сидить, встають съ своіхъ містъ, придсідатель суда превозглаша рішеніе и усі вислухиваютъ стоячи.

Затімъ придсідатель назнача день и часъ, коли приговоръ буде читатьця при откритихъ дверяхъ присутствія, и приглаша участвующихъ въ діли явитьця на те время у судъ.