Сторінка:Короткий викладъ изъ устава 20 ноября 1864 года объ уголовнімъ суді для южно-руськихъ крестянъ (1866).pdf/20

Ця сторінка вичитана

5, або арештовать въ его хати (домашній арештъ);

б, або узяти підъ стражу.

Слідователь отдае на поруки и бере залогъ такимъ же порядкомъ, якъ и мировий суддія.

Сумму залога назнача слідователь, и якъ обвиняемий втиче, то съ залогу, або зъ взисканнихъ съ поручителей грошей, одличаетця стільки, скільки буде присуждено обиженному, а останокъ вноситця у казну на постройку острогивъ.

Свидітели допрашиваются тамъ, де преступленіе зроблено.

Вони визиваются такимъ же порядкомъ, якъ и до мироваго суддіи, тільки за неявку взискиваетця зъ ніхъ штрафу не 25, а пятьдесятъ рублівъ на первий разъ, и імъ посилаетця друга повістка, а якъ и на другій срокъ не явятьця, то іхъ приводятъ черезъ полицію, не взискивая вже у другій разъ штрафа.

Само собою штрафъ съ свидітеля скидаетця, коли вінъ докаже що ему не можна було прійдти по такимъ же самімъ причинамъ, які я вижче сего злічивъ, де казавъ о свидітеляхъ, которіхъ визива мировий суддія.

Заявляти о ціхъ причинахъ треба не далі якъ чрезъ два тиждня після объявленія що слідуе штрафъ.

Свидітелей судебний слідователь буде питати безъ присяги, а повиненъ імъ попереду сказати, що вони будутъ допрошени підъ присягою, у окружнимъ суді. Хиба бъ свидітель хотівъ далеко іхать и нескоро назадъ вернется, або такъ занедужавъ, що повмре, або далеко дуже живе одъ того міста, де буде судъ, — то слідователь въ такихъ случаяхъ пита підъ присягою.

У все время, поки слідствіе производитця, и обвиняемому и обвинителю можно буть у слідователя при слідствіи (:а тожъ и усякимъ постороннимъ людямъ:) и обидьвімъ сторонамъ можна казати, що імъ завзгодно и указовати на якіхъ хотятъ свидітелей.

При ніхъ ще слідователь пита и свидітелей, а якъ спита якого нибудь свидітеля безъ обвиняемаго, то обовязанъ прочитати ему, що показовавъ свидітель и обвиняемий мое право доказовати, що свидітель сказавъ неправду, и требовати, щобъ слідователь допросивъ свидітеля де-що объ другімъ.