За такі уголовни діла, де чоловікъ зробивъ дуже велику обиду другому чоловіку, або обчеству, за котору законъ назнача або каторгу, або Сибирь, або арестантьскі роти, такъ приміромъ, або убивъ, або ограбивъ, або пидпалівъ и друге, будутъ судити въ окружнімъ суді.
А за такі де вінъ зробивъ меньшу обиду, за яку ему тільки слідує або арештъ, або въ острогъ, приміромъ, кого нибудь не дуже побивъ, або укравъ не дорогу худобу або вирубавъ чужого лісу, суде мировий суддія.
Такъ якъ міжъ крестянами більшъ робютця ці послідни діла, назовемъ ихъ проступками, то треба ихъ мерщій судити на тімъ місті, де вони зроблени, бо до окружнаго суда идти далеко, да въ ему буде и безъ того багацько ділъ, такъ що вінъ скоро не поспіе въ те місто, въ якімъ проступокъ зробився.
По цій причини треба щобъ судъ бувъ близкій и щобъ суддія бувъ не тільки розумний и правдивий, а щобъ знавъ добре крестяньске обчество и его звичаі. Для цего и вибираетця такій звисний въ громади чоловікъ, котрій и зоветця мировимъ суддіею.
Вибира его земьске собраніе, де вкупі и пани и купци и міщане и крестяне.
Для того, хто хотів би буть мировимъ суддіею, треба:
1, щобъ вінъ мавъ не меньше, якъ 25 літъ;
