Сторінка:Коротка Исторія малоруского народа. Написав Иван Маркевич (1875).pdf/29

зараз, не вважаючи ні нащо, післати підмогу, та при порожности скарбовій, котра у Польщі не виводилась ніколи, ні-звідки іі було взяти. Тому то уряд и примушений був до козаків вдатись. Та законне лейстрове козацтво, заходами самого уряду, ні нащо було зменшене и вся сила козацтва лежала тепер в Січі. До тих то козаків польский уряд и удався и сим самим зрікався він усіх заходів, котрими так завзято козаків преслідував, котрими навіть іх хотів зовсім знищити. Тепер він сам мусів у тих самих людей, котрих вигнав був з родини и преслідував як рабів, помочи просити; мусів и втікачів отих за козаків уважати; мусів врешті и отамана іхнёго нестверженого королем, непідлеглого й коронному гетьманови, за правдивого козацкого гетьмана узнати. В сій тяжкій хвилі польский уряд пристав на все, лиш аби тільки було чим королевича з біди визволити. Зазив уряду прийняв Петро Конашевич Сагайдачний, котрого ще с 1606 року Запорозкі козаки-втікачі за гетьмана вважали. А польский уряд до того часу не тільки ёго за гетьмана не признавав а й козаків, що ёго вибрали, уважав за втікачів та хлопів; справдешним же гетьманом вважав він того с лейстрового отамання, кого коронний гетьман назначив; а на ту саме добу — Бородовку. — Конашевич постеріг зараз ціну уступки, до якоі польский уряд був примушений; зрозумів він также які користи козакам принести може угода з урядом у ёго теперішнім критичнім положенню. Зроблено угоду. Конашевич з 20.000 війска козацкого пішов на Москву. Але єще до походу приняв він титул Гетьмана обох боків Дніпра и Запорожя, получивши тим самим під загальне-народним именем Запорожя всю козаччину, и власть свою поклавши над власть гетьманів лейстрових и кошових Запорозких. Визволивши Владислава з неминучоі погибелі, Сагайдачний повертає на Вкраіну и починає там порядкувати як незалежний народоправець. Чує добре польский уряд, що він ще вельми ёму потрібен, та й що сили в нёго богато, длятого-то й не сміє ёго турбувати. Своіми енергичними роспорядками силькується Сагайдачний піднести козаччину, вернути ій все те, що одібрано іі в попередоій боротьбі, и зробити іі представителем не самих тільки козачих интересів, а интересів и потреб цілого народа. Тим-то підносить він тепер интереси далеко ширші над ті, за які боролись козаки до сёго часу, тим-то й підносить він тепер справу релігійну и социяльну. За Конашевича найвперве козацтво бере під свою руку справу релігійну, за ёго-ж таки починає воно й поспільство до свого гурту приймати, наділяючи ёго своіми правами и тим закладаючи грунт для будушнёго нового руху.