Сторінка:Коротка Исторія малоруского народа. Написав Иван Маркевич (1875).pdf/24

Козацтво було таке потужне, що дивилося на всі ці установи с презирством и ті установи тільки більше ёго дражнили. Тим-то сваволя Украінців усе ширилась и дійшла до того, що напослідок виродилася у цілком народню революцию — у цілий ряд війн, що козацкими звались. Перша революция була у 1592 році під проводом Криштофора Косінского, шляхтича, що передався до козаків с Підлясся з невідомих причин. Повстанє це, котре було за два роки до Уніі, не має церковноі вдачі. Воно є діло цілком громадске, бо залежало від питаня, чи бути на Украіні польско-шляхетскому панованю, чи ні. В кінци Грудня 1591 року загін Запорожців з Косінским на чолі узяв Білу Церкву; загін сей усе ширився, бо до ёго приставали усі ті, що незадоволені були из свого громадского або особистого становища. Рух той швидко обгорнув воєводства Киівске и Брацлавске. Косінский силував народ присягати вірою и правдою козацтву, а шляхту або зводив, або теж силував до присяги и показував тим, що він хоче відкинутися від Річи Посполитоі. 1593 року Косінский на чолі грізного війска сунувся на воєводство Волинске, але там ёго шляхта зупинила, котра на Волині дужа була. Козацкий рух так налякав іі, що вона вже до якого часу усі юридичні сварки кинула, а силкувалася тільки здержувати козацтво. Старшиною шляхетского руху став маршал Волинский, князь Константин Острожский. Нам не відомо, як велася війна, звісно тільки, що для шляхти вона добре скінчилася. Косінский утеряв битву під Пятною, що не далеко від Тернополя. Але ця невдача козаків не віджахнула. Одвернені од Волинского воєводства, вони оселились у Киівскому, побудували навколо Киіва кріпости и думали вже на віки там жити зостатися. Шляхта-ж не маючи охоти таких небезпечних сусідів мати, лагодилася до борби за Киів с козаками, тільки тут справи церковноі Уніі одвернули іі увагу, а після Уніі козяцкий рух ще дужче піднявся. 1596 року зъявилося нове повстання під проводом Лободи и Наливайка. Найбільша частина тих, що пригорнулися до сёго повстання була зібрана самим князем Константином Острожским. Усім відомо, як в справі уніі виявив себе князь Острожский, котрий ревне стояв за благочестиє. Враз з иншими способами, котрих він уживав против уніі, робив він так звані заізди, що тогді дуже у шляхетских усобицях вживались. Під рукою князя Острожского зібралась ціла корогва з біглоі челяди и зъєдналась з дворовою миліциєю ёго другів, що раді були рабувати усіх шляхтичів, поборників Уніі. Вольниці тій бракувало доброго ватажка, досвіднёго у партизантскій війні. Ватажок такий знайшовся — то був Семерин Наливайко.