віри; як забере од Річи-Посполитоі гроші, то зараз одного вечора и пропє, а потім понаберає собі убраня, зброі та харчів від убогих людей, нарабує у них всякоі всячини и везе до обозу; роскине там намети, тай роспродує, що нарабував.
Жовніри конфедерациі роблять, розписують самі від себе кватири, для себе королевскі податки збирають: оттак то замість боронити родину, вони стають іі сами пліндровати. Чи иде жовнір на війну, то обдирає убогих людей, чи повертається з неі, то робить теж саме; прийде одна корогва в село, рабує ёго, далі друга, трета и нема такого села, у якім би не перебувало часами и тридцяти або и сорока корогов. Люде плачуть, гвалтують и тікають.“
Оттаке то бездольне було житя крепаків; до них тепер нелеєстровці, знаючи несилу свою и обернулись, щоб скластись в одностайну громаду; вони крепаків підмовляють у купі з ними скинути паньску кормигу, що усім ім стала невимовно тяжкою, та вкупі-ж всім и добути козацкоі свободи.
Отсе полученя и дало козакам ту велику силу, якоі вони потребували для оборони своіх прав: козаки самі зрозуміли се добре, сказавши в историчній думі:
„Тим-то и стала славна страшенна козацкая сила,
Що у нас, панове молодці, була воля и дума єдина.“
Оттак то знівеченя прав козацких стало головною причиною борби, котру роспочало козацтво, — а сила ёго лежала в тім, що воно єдналося з простим народом, роблячи и его спільником своіх вольностей. Окрім сеі головноі причини були и другі, що ширили боротьбу и давали ій розмах великий. У 1569 році появляється церковна унія. Вона ще більш роспалила боротьбу до даючи до громадского интересу ще и интерес религійний. Польска політика силкувалася, аби Украіну зъєдночити з Польщею. Для сёго-то и запроваджено унію, а запроваджено іі по найбільшій части для простого народа, бо панів руских сподівалися повернути прямо на католиків.
Украіньске паньство почувши про унію сперш загомоніло було; зібралися товариства, конфедерациі, що мали віру свою боронити; одже років через 30, чи и більш Французкий инженер Боплян, що у Польщі служив, росказує вже: „Украіньске паньство подібше до польского, и соромиться мати иншу віру від латиньскоі. Католицтво більше все ширшає, дарма що усі вельможі и княіз ведуть рід свій від руских. Богато було и руских панів, що рід
