Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/96

Ця сторінка вичитана
— 87 —

Козаки не навидѣли Поляко̂въ саме такъ, якъ и по̂ддани̂ хлопы и дуже се добре тямили, що воля ихъ власна залежала во̂дъ великои ихъ силы а не во̂дъ паньскои ласки. Легко зрозумѣти ненависть проти Поляко̂въ по̂дданыхъ хлопо̂въ и козацкихъ сыно̂въ тыхъ, що головы свои положили по̂дъ Лубнями. Але Сагайдачный умѣвъ якось мирити и годити навѣть що найгорячѣйшихъ. Політика єго зо̂всѣмъ во̂дповѣдала тодѣшнёму складови рѣчей.

Украина лежала мѣжь двома могучими силами. Поляки намагали знищити єѣ духово, а Татарва матеріяльно. Годѣ було боротися наразъ зъ обома ворогами и Сагайдачному приходило задумуватися, съ кимъ коли треба було скорше боротися. Во̂йна зъ бісурманами, де гибли и пропадали въ неволѣ браты Украинцѣ-Русины, бранцѣ, не давала довго ждати и була найкрасшою и посто̂йною головною задачею Козацтва. Въ сей бо̂къ треба було якъ найскорше и на самъ передъ звернути всѣ козацки̂ силы, а що до Поляко̂въ треба було лише во̂дпорно боронитися. Козацка заслуга для цѣлого Украиньско-руского народу була въ то̂мъ, щобъ опертися двомъ ворожимъ силамъ, и Сагайдачный добре порозумѣвъ ту задачу. Выминавъ во̂нъ збройнои стрѣчи съ Поляками, знаючи дуже добре ихъ непосто̂йну натуру, — дѣйсно змѣнювати завтра те, що нынѣ постановили. Тому то мало займало єго те, ко̂лько впишуть вони въ реєстръ Козако̂въ, бо то вписаныхъ або выписаныхъ нѣ свербѣло, нѣ болѣло, а въ дѣйсности кождый, вхопивши зброю, стававъ Козакомъ. Що бъ се потвердити наведемо ко̂лька прикладо̂въ: на Варшавско̂мъ соймѣ 1616 р. дають Поляки Туркамъ святе слово покорити Козако̂въ. На безро̂къ повторяють и обѣцюють надъ Днѣстромъ те саме, а въ 1618 р. звертаються до Козако̂въ съ просьбою, выбавити во̂дъ Московскои бѣды и неволѣ королевича Владислава зъ останками польского во̂йска. Те саме повторилося въ 1621 р. и т. д.

За Сагайдачного Поляки вже рахуються съ Козацтвомъ, яко силою и доки єѣ потребують, доти ще сякъ такъ Украина Русь мала во̂дъ нихъ супоко̂й. Але скоро минула бѣда, вже й по козацкихъ заслугахъ! Паны зновъ, якъ перше, настають на Роставицку постанову, зновъ якъ перше дають выбирати Козакамъ або пано̂въ слухати або выноситися, де имъ сподобається. Тому то Украиньско-рускій наро̂дъ зъ давныхъ да-