И такъ краєва оборона зависѣла во̂дъ доброи волѣ козацкои. Пильнуючи „татарскихъ шляхо̂въ“, ставали Козаки Польщѣ у велико̂й пригодѣ, для того королѣ чьнили имъ ро̂жни̂ уступки и не вважали небезпечными. А мѣжь тымъ Козацтво шириться чимъ разъ дальшь и своими оселями покрыває цѣлу Кієвщину, Брацлавщину и Черниго̂вщину, однымъ словомъ всюды, де лише були во̂льни̂ мѣсця на Украинѣ. Козаки жили по городахъ (мѣстахъ), хуторахъ та селищахъ. Згодомъ городски̂ осадники подѣлилися на мѣщанъ та Козако̂въ. Першихъ звали „послушными“, другихъ „непослушными“ або городовыми Козаками. Се були Украиньски̂ Козаки.
За часо̂въ литовскихъ намѣстнико̂въ и ихъ бояръ воля народу не мала ваги. Опо̂сля Польща надѣлила бояръ шляхоцкими правами, тожь настала и шляхоцка юрісдикція. Но въ мѣру якъ росло Козацтво, зростало и громадске право и взяло верхъ надъ шляхоцкого юрісдикціею. Бо де небудь на яко̂мъ грунтѣ нѣ поселився Козакъ, то вже не мала шляхоцка юрісдикція жадного значеня, во̂нъ слухавъ лише свого атамана та своєи рады.
Отже повна воля, необмежене право власности землѣ, самоуправа оперта на во̂льно̂мъ выборѣ, самосудъ, повна ро̂вно̂сть мѣжь громадянами, погорда для всѣхъ привилеѣвъ та родовои высшости, обопо̂льна оборона проти всѣхъ ворого̂въ, — се идеалъ Козацтва. Той идеалъ ясно выступає въ исторіи нашого народу тодѣ, якъ Козацтву вдалося розширити сво̂й вплывъ на цѣлый нашъ Украиньско-рускій наро̂дъ.
Украиньскихъ або осѣлыхъ Козако̂въ треба во̂дро̂жняти во̂дъ тыхъ, що жили подальшь на по̂вдень за Днѣпровыми порогами (водоспадами) и звалися Запорожцями. Хочь ихъ буцѣмъ залѣчувано до Польщи, то въ дѣйсности були вони зо всѣмъ во̂льнымъ товариствомъ и не по̂длягали нѣяко̂й чужо̂й власти, бо Козаки не занедбували дороги показанои Дашковичемъ и Вишневецкимъ. Въ ко̂льканайцять лѣтъ опо̂сля (1568 р.) появилася Запорожска Сѣчь за скалистыми Днѣпровыми порогами. На островѣ Томаковцѣ розложилися Козаки кошемъ се бъ то таборомъ, обгородили сей таборъ засѣками и наименували Сѣчею. Безъ такого захисту годѣ було бъ имъ позбутися залежности во̂дъ старосто̂въ тай удержати Днѣпрове побереже проти Турко̂въ та Татаръ.
