вони перейшли до Залѣзняка и помогли єму заволодѣти го́родомъ и вырѣзати майже всѣхъ до ноги (1768 р.) Польскій урядъ мавъ клопоты съ конфедератами, отже не мо̂гъ нѣчого бо̂льше зробити, якъ лише выслати проти Гайдамако̂въ маленькій во̂ддѣлъ польского во̂йска, поки на останку цариця Катерина II. не прислала генерала Кречетникова съ по̂дмогою Польщѣ. И дѣйсно придушено Гайдамацтво, але Запорожцѣ не перестають и опо̂сля нападати на Уманьщину. Ся пора лишила дуже глибоки̂ слѣды въ народно̂й памяти а Украиньско-рускій наро̂дъ называє єѣ „Колѣѣвщиною“.
Та й по придушеню народного повстаня не кончаться непорядки въ Польщѣ. Конфедерація робить дальше свою роботу а панове по давнѣйшому ворогують мѣжь собою. Король и часть сенаторо̂въ, не могучи вже власными силами дати рады проливови крови, звертаються до Катерины II. съ просьбою прислати своє во̂йско. Біскупъ Красиньскій мѣжь тымъ просить для конфедерато̂въ по̂дмоги у Версальского (Француского) двора. Франція дає по̂дмогу, присылає своихъ офіцеро̂въ и генерала Дімуріє, гетьманувати надъ конфедератами и скланяє Туреччину до того, що вона выдає во̂йну Росіи за те, що єи войска въ наго̂нцѣ за конфедератами переступили турецку границю и спалили татарске мѣсточко Балту. Во̂йна розпочата 1769 р. съ Туреччиною скончилася дуже користно для Росіи. Росія домагалась во̂дъ Турко̂въ замѣсть кошто̂въ Волощины. Прусаки не пристали и подали спосо̂бъ, що бъ собѣ Росія на Польщѣ свою шкоду пошукала.
Наступивъ першій подѣлъ Польщи (1772 р.), що послуживъ лише принадою для заинтересованыхъ сторо̂нъ до дальшихъ єѣ подѣло̂въ[1]. Теперь ажь вузкій націоналізмъ польскои
- ↑ По першо̂мъ подѣлѣ Польщи до̂стались Австріи: 1) частина воєводства Краковского, правобо̂чь Вислы; 2) частина воєводства Судомирского и Вислицкого; 3) цѣле воєводство Руске, съ частиною землѣ Холмскои, зъ мѣстами Тарногородъ, Томашѣвъ, Замостє, Яно̂въ и Грубѣшѣвъ; 4) майже цѣле воєводство Белзске; 5) частина воєводства Подо̂льского по Збручь, се бъ то повѣтъ Червоногородскій; 6) частина повѣта Кремянецкого зъ воєводства Волыньского, зъ мѣсточками По̂дкамѣнь, Зало̂зцѣ и Збаражь. Съ тыхъ земель утворила цѣсарева Марія Тереса окро̂мный край коронный
