лѣвобережныхъ. Гетьманъ правобо̂чного краю Петро Дорошенко звертається съ просьбою до царя, приняти єго съ краємъ по̂дъ свою власть, та не инакше, якъ зъ забезпекою самосто̂йности Украины, що бъ Московскій урядъ не посылавъ тамъ своихъ воєводо̂въ, не мѣшався у внутрѣшни̂ справы Украины, а обходився съ Козаками, якъ зъ народомъ во̂льнымъ. Але царь не хоче нарушати мира съ Польщею. Такимъ чиномъ, чи хочь, чи не хочь, мусили Русины по̂ддатися своѣй долѣ а пустынѣ, засѣяни̂ звалищами и людскими ко̂стяками, на основѣ Андрусо̂вского миру до̂стаються зновъ въ шляхоцки̂ руки.
Украиньско-рускій наро̂дъ назвавъ козацко-польски̂ войны „руиною“, бо Козаки „зруйнували“ въ пра-рускихъ земляхъ шляхоцкій ладъ. Зъ одного боку силуються вельможни̂ панове здѣлати зъ Украины-Руси другу Польщу и ввести въ нѣй польске право. Зъ другого боку Украина-Русь, причуваючи въ тыхъ змаганяхъ свою загибель, нищить и пустошить го́роды и села, грабить и палить паньски̂ замки а найбо̂льше латиньски̂ костелы и кляшторы, выганяє пано̂въ и жидо̂въ-арендарѣвъ, зносить польске право, бажаючи заховати свои давни̂ громадски̂ порядки, свою давну вѣру и задержати въ народныхъ рукахъ ту землю, яку паны забрали и подѣлили лише мѣжь собою.
Звѣвши въ купу всѣ выказани̂ подѣѣ, стає ясно, що цѣла исторія Украиньско-руского народу и єго заступнико̂въ Козако̂въ вызначається змаганємъ до демократичныхъ установъ. Козацки̂ войны, се боротьба народнои демократіи съ шляхоцкою. Длятого треба ту ясно во̂дповѣсти на пытанє: чого то мѣжь православнымъ Украиньско-рускимъ народомъ помѣчається такій завзятый во̂дпо̂ръ проти католико̂въ и католіцизму?“
- а) Паны католики захопили всю землю собѣ, а во̂льный православный Украиньско-рускій наро̂дъ силували до панщины.
- б) Католіцизмъ польскій намагавъ все до цѣлковитого знищеня православія и Украиньско-рускои народности.
Отже нѣчого иншого, якъ лише любовь волѣ, ро̂днои землѣ, любовь до прадѣднои вѣры и своєи Украиньско-рускои народности выкликає таку во̂дпо̂рну силу.
