Такъ н. пр. Выговскій, до̂ставши гетьманьску булаву, хотѣвъ зновъ звести Украину-Русь до купы съ Польщею и въ такомъ змыслѣ заключивъ во̂нъ 1658 р. Гадяцку умову съ Поляками, що бъ Украина-Русь заняла таке становище до Польщи, якъ колись Литва. На по̂дставѣ тои умовы мала Рѣчь Посполита складатися съ трёхъ ро̂вноправныхъ народо̂въ: Поляко̂въ, Русино̂въ и Литовцѣвъ. До во̂дновленого Украиньско-руского князѣвства мали належати три воєводства: Волыньске, Подо̂льске и Кієвске. Украина-Русь мала мати свого канцлера, маршалка, сенаторо̂въ, власни̂ суды, університетъ и школы. Православный украиньско-рускій митрополітъ и єпископы одержують мѣсця въ сенатѣ, унія мала бути знесена а воля православнои вѣры забезпечена. Русины мали право мати 40.000 посто̂йного козацкого во̂йска, выбирати по ко̂лька осо̂бъ на гетьманьску го̂дно̂сть а одну зъ нихъ мавъ спо̂льный король затвердити на гетьмана. Рускому духовеньству и церквамъ обѣцяно свободу во̂дъ повинностей, во̂дъ суду и патронату надъ ними польскихъ пано̂въ. По го́родахъ и Поляки и Русины мали користуватись ро̂вными правами до мѣскихъ посадъ и т. д.
Якъ нещири̂ були Поляки до Русино̂въ, можна бачити вже зъ сего, що коли въ Варшавѣ умовѣ Гадяцко̂й дуже супротивлялися, то самъ Бенёвскій, що споводувавъ єѣ, казавъ: „Знаєте добре, якъ стоить зъ Рѣчею-Посполитою. Зъ одного боку грозять Шведы, зъ другого Москалѣ. Теперь дражнити Козако̂въ значило бъ те саме, що во̂дкидати и ту помо̂чь, яка сама намъ наставляється. Теперь мусимо ласками придобрювати Русино̂въ. Та по̂знѣйше то вже буде можна всё довести до давнѣйшого ладу“. Гадку сю принято и Гадяцку умову заприсягъ самъ король Янъ Казимиръ а за нимъ польскій примасъ, Вильненьскій біскупъ, польски̂ гетьманы, королѣвскій канцлєръ, соймовый маршалокъ и инши̂ польски̂ достойники. Устами присягали а гадкою клялися нарушити угоду при першо̂й лѣпшо̂й нагодѣ. Тому то сеи угоды, затвердженои соймомъ 1661 р. и не выповнено. Зъ другого боку не находила ся умова вѣры у самыхъ Русино̂въ, бо годѣ було ѣй повѣрити по всѣхъ такъ тяжкихъ досвѣдахъ.
Въ конецъ появилася Гадяцка конституція за по̂зно вже для Украиньско-руского народу. Щиро и чесно выконувана за часо̂въ Хмельницкого и Кисѣля могла бъ була втихомирити на-
