и польскими правами и съ польскими думками. Та высша верства не потребувала вже рущины и зъ горда, съ паньска во̂дносилася до всёго, що дороге кождому Русинови.
Простый наро̂дъ, хочь якъ важко єму було, бачивши свою вѣру въ поневѣрцѣ, але во̂нъ бувъ въ Польщѣ безсильный и безправный та нѣякъ не бувъ годенъ помогти своѣй бѣдѣ а съ часомъ мо̂гъ бувъ и забути про свою попереднѣйшу вѣру. И мѣщане Русины не мали такожь доволѣ силы, що бъ сами̂ могли недолѣ супротивитися и задля того, що по мѣстахъ все мимохо̂ть ставало католицкимъ и полячилося. Та на досаду католикамъ и Полякамъ по̂до̂ймається проти нихъ Козацтво, сей цвѣтъ, вся надѣя, вся сила и во̂драда цѣлого Украиньско-руского народу.
Часъ показавъ, що унія, выдумана на приману высшои украиньско-рускои верствы, не припала до серця ѣй, а паны волѣли во̂дъ разу статися католиками (латинниками). Конецъ ко̂нцемъ лишився до навороту на унію ще простый наро̂дъ. На него навѣть паны и Єзуиты не зважали. Се отже причина, чому нова вѣра не могла мати такои чести, якъ паньска вѣра. Отже съ часомъ католицка пропаганда починала вже досягати своихъ загаданыхъ намѣро̂въ, бо украиньско-руска шляхта ѣй по̂ддалася и сполячила. Приманивши на сво̂й бо̂къ знатни̂ украиньско-руски̂ роды Жолкѣвскихъ, Сапѣго̂въ, Чорторыйскихъ, Реѣвъ, а що ще го̂рше такихъ ученыхъ Саковичѣвъ, Смотрицкихъ и др., во̂дняла Польща у Русино̂въ всё, що становило єи опору. Въ дѣйсности однакъ показалося, що вона лише украсила своє латиньство свѣжими гѣляками руского дерева, а мѣжь тымъ рускій корѣнь и пень лишилися здоровыми и при способно̂й нагодѣ годни̂ були ще красше зацвисти и красный пло̂дъ выдати. Се причина чому католицка пропаганда не годна була знищити Украиньско-руского народу и не могла єго до себе привязати. Лише розладъ ставъ бо̂льшій, бо украиньско-руска шляхта, во̂дцуравшись своєи народности, зорвала нитку що єѣ вязала зъ Русинами, зробилася чужою, а власть, яку ще мала надъ ними, приберає признаку зо̂всѣмъ чужого панованя. Во̂дцуравшись своєи Украиньско-рускои народности, перестають украиньско-руски̂ паны бути заступниками рускихъ интересо̂въ и теряють свои народни̂ и політични̂ традиціи.
