Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/87

Цю сторінку схвалено
IV.

Два тисячі пятьсот лїт минуло, як по розгромі ассирійської держави появили ся ватаги розмаїтих племен Малої-Азиї під Кавказом, а між ними і племя картвельське з Урарту.

За той час пощезали з лиця землї многі культурні народи. З таких державних колосів як: Ассирія, Вавілонїя та Македони ледве що слїди полишили ся; а картвельське племя, а Грузіни — мова котрих була мовою розкішної Кападокії тай близька язикови Сумерів, Акадів і Елямітів тих найдревнїйших[1] жителїв долїшної Вавілонїї — племя картвельське єще жиє і починає на ново розвивати ся, …така вже гнучкість і кремезность вдачі сего даровитого і найкрасшого в сьвітї народа. Тисячкрат нищили єму вороги хату і тисячкрат поставив він єї собі на ново… і коли одвічні грабіжники Кавка-

  1. Памятники мови племен тих найшли і прочитали Ассиріологи на цегляних валочках викопаних в руїнах Вавілонїї. Цеголкам тим має бути 5.000 лїт., суть отже старійші чим найдревні египецькі гіероґлїфи.