чинять з волхвілями чари. Ворожбицтво і талїзмани ще й днесь у великій чести навіть в доволї просьвічених грузийских верствах, а християньство, хотяй і поконало Заратустрового Агурамазду, мусить і нинї поборювати ще старійших сумерійских бата-небу тай пореносити ривалїзацию духа ватри, того кавказкого Єгови.
І він карає убийника рідного брата, або кого небудь з родини, так само, як те оповідає біблїя про Бога, що поклав на Каїні знак, щоби єго нїхто не важив ся убити.
Такий закон вивязує ся з культу сьвятої ватри і Зенд-Авеста велить такого убийника прогнати в пустиню.
Мало-ж би оповіданє про Каїна вкрасти ся в книгу Битія, з Мидії? або що може кавказкі автохтони не були жидами, а які иньші Семіти?
Та нї. Хотьбисьмо і не опирали наші здогади про жидів на декотрих жидівских звичаях, яко на таких, що їх велїла також і Авеста, то за їх гнїздами під Араратом і Кавказом говорить істория і те — як я вже раз натякнув — найпопулярнїйше на Кавказї імя жіноче »Та Мара«.
Так жиди належали конечно до автохтонів Кури і Аракса. Однак зливаючи ся з напливаючими на них сильнїйшими і культурнїйшими Аляродами з Урарту, теряли[1] скоро і первістну
- ↑ Якась часть жидів научила Хазарів своєї віри, але були то вже пізнїйші зайди в Даґсетанї.
