Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/7

Цю сторінку схвалено

Кому не пригадує ся при слові „Кавказ“ богата Кольхіда і Арґонавти? Хто не призадумував ся над лютою судьбою Прометея, того першого доброго ґенїя людий? Пандора… Геракль, Тезей, Язон і Медея, амазонки, троґлодити… неначе казочки дитинних лїт, неначе спомин якогось пречудного сну, виринають они в памяти нашій; а за ними і та земля між двома морями, впоперек котрої стоять понурі гори, ті гори страшенні, що там між Каспієм і Понтом відграничують Европу від старої Азиї диким скалистим а снїговерхим заборолом.

В пять пасем розложив ся Кавказ верховиною широкою 200 кільом. по перешийку, що між Чорним і Каспійским морем, від Новороссийска аж по Баку; а єго 1.000 кільом. довгий середний хребет покривають на 600 кільом. одвічні снїги. Перше і послїдне пасмо не висші Карпат і покриті густими лїсами. На північному богато чорнолїсу, длятого і зовуть єго »чорними горами« Кара-даґ. Від півночи оно легко приступне, але к полудню має всюди спади круті і обривисті. Друге і четверте пасмо о много висші більше стрімкі каменисті і рослинности