їми в тій цїли, щоби мати потомство; убивали однак народивших ся хлопцїв, а тілько дївчат лишали і виховували до того житя, яке вели сами.
Грецкі ті байки вияснив Римлянин Pomponius Mela оповідаючи про культ богинї »Ляші« на Кавказї. Але казку про Амазонок чув і записав Reineggs, що в XVII в. перебував між Черкесами.
Они оповідали єму, що в древну старину жив на Кавказї народ жіночий. Народ той називали они »Емечі«, що в переводї буквальному значить потомки жінок. Назва ся доказувати мала що перед тими Емечі справдї жити мусїв якийсь загадочний народ жіночий. Дальше оповідали Черкеси, що жінки ті довго воювали з ними; аж одного разу прийшла була така хвиля, що навела на них велику скуку за семейним супокійним житєм і они постановили свому товариству конець положити. Княгиня Амазонок застановила битву з Черкесами тай увійшла в шатро кабардиньского князя »Тульмс«, а вийшовши за якийсь час звідтам, оповістила що вона стає женою черкеского князя і радить своїм подругам розійти ся по шатрах черкеских лицарів. Амазонки послухали[1] і потомки тих жінок довго слили під назвою Емечі.
- ↑ Дословно таке саме оповідає грецкий міт про конець війни Геракля з Амазонками. Але Черкеси не чули про них певно нїчого.
