але не вдачею. Ґурієль то чоловік чесний, хоробрий і хороший. »Урія« в язицї грузийскім значить жид, але они давно анї не говорять вже по жидівски, анї не знають Мойсеєвого закона. Сусїди їх Мінґрели пригадують також вдачею жида. Народ то торговий і спосібний до всього, і як всї Кавказцї — хорошої вроди.
Головне місто Мінґрелїї є Поті, при уйстю Ріона. Оно дуже нездорове, бо коло него находить ся величезне, замулом ріки у море витворене болото Палєостома. Оно є седном москітів і жовтої пропасницї, від котрої Мінґрели і мають той жовтий, нездоровий вид, який найшов у їх предків Кольхів сучасник Геродота, Гіпократес.
За то доходять тут всї субтропічні дерева і рослини.
Мінґрелець є проворний. Вдачу ту свою показує він сам в казцї о тім краянї, що попавши ся раз у рай — де єму не дуже межи сьвятими сподобало ся — утік звідтам на вкраденім, у св. о. Николая, швидконогім мулї.
Весїлє у Мінґрелїв цїкаве тим, що не молоду проводять у спальню, а молодого, котрий від того — нїби то — відпекуєсь, як може, що аж на силу єго там до молодої втручають.
Цїкаве і то, що на кошти похорону складає, що хто хоче, а всї датки записує ся точно, щоби знати кілько і що дати, в припадку, коли хто з дателїв умре.
Інструмент, при котрому сьпівають, є бандура, що »чонґурі« називає ся.
