ціхе“ (т. є замок Уплїса). На захід від Тифлїса за стациєю Ґорі і за прекрасними замками в Ґоріс-ціхе стоїть між горами сурамского передїля вахтаньского хребта, над річкою висока скала стїною, з котрої виглядають чорні вітвори неначе вікна — одні поверх других. Суть то справдї вікна і входи, або радше влази в нутро скали. А в нутрі тім находить ся, рукою людскою видовблений город, чи замок. Вузкі коритарі провадять до обширнїйшої салї, в котрій — кажуть — містив ся базар. Є там дальше і нутро, що було призначене на церкву, є і много иньших жилищ, архітектури і орнаментики грецкої, римскої, арабскої, а одна з них навіть має ґотицке склеплїнє і орнамент. До Тамерлана був сей городок замешканий; а в р. 888. по Хр. був він місцем довшого побуту грузийско-абхазких царів Георгіа і Константина. Подібний на Уплїс-ціхе є також замок Тамари в Вардїї на малім Кавказі. Там взагалї велико множество руїн церквів і замків, що сьвідчать наглядно про значну колишню культуру в Грузиї. В одній Мткваріс-хеоба, т. є в боржомскій дебри надибали путешественники около 200 розвалин самих церквів і много руїн замків.
Печерних жилищ і то високо в стїнах стромих скал — одно верх другого і третого є на Кавказї так много, що по неволї мусимо вірити грецкому писателеви Страбо-нови, що ту проживали також і троглодити т. є жителї печер. А сїж яким способом починили собі там вигідні поміщеня? О кілько знаю, печери ті ще
