Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/23

Цю сторінку схвалено

шатер) в землю много замерзлих гадюк. Новійші однак подорожні не стверджують вже тих вістий.

Туземні хани і декотрі грузийскі князї показують давно колись набутий лїчебний бовдурочок на укушенє тих змийок. Він подібний до »безоару«, якого Гіндуси в тій самій цїли уживають. Є то дїрчата, похожа на помикс (Bimstein), синява маса, без смаку і без запаху. Приложена до рани всисає в себе їдь і сивіє, а вкласти єї в молоко, то випускає з себе отрую, і бере ся знова синявим цьвітом.

Препарат сей помагає — кажуть — не тілько на укушенє гадюк, але також на укушенє паука і на ужаленє шкорпіонів. Паук той має вид страшно обридливий, поганий. Туловище єго завбільшки чиколонка великого пальця, ноги курті але швидкі, а на довгих вязах погане головище з зубатим писком. Паук той дуже дразливий і лютий. Один другого часто заїдають, розриваючи в скаженій злости противника на дрібні куснї. Шкорпіон жовтий, а навіть червоний не годен єму оперти ся — хиба найїдовитїйший: чорний.

Над степом сим димить ся тьма-тьменна комарів якихсь маленьких а кровопійних, що навіть крізь найгустїйшу ткань протискають ся до тїла. Вжалені місця пекуть болючо і лишають по собі на довго міхурцї, а по них слїди як по віспі. Є ту і рослинний забияка т. з. понтийский полин, що від него гинуть конї. А щоби нїчого не бракло, то налїтає сюди часто і