Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/118

Ця сторінка вичитана

Даґестана в одноцїльний, імаму (духовній найвисшій власти) слїпо послушний, орґанїзм. Казімулла окружив ся в тій цїли міридами с. є учениками, що не признавали нїякої аристокрациї і нїякої ханьскої власти. Они повстали против дотеперішних аристократичних порядків і судів, а придержували ся демократичних постанов шаріяту Корана. Міридівщина мала три степени. Другий степень було: »тарікат«. Оно жадало безусловного виконуваня постанов Магомета, а третим степенем: »хакікат« віддавав ся мірид всецїло па услуги Аллаху.

Новий тої іслам запалив серця вразливих лєзґінів. Они корили ся Казімуллови, а хани і султани, що підчинили ся були вже Росиї, почали єго побоювати ся. В р. 1830. оголосив Казімулла »кгазават«, с. є сьвяту війну проти росийскої власти.

Москалям було відомо, куди звернула своє жало завзята міридівщина і ґенерал Велеямінов поскріплював залоги з Даґестанї і обезпечив Грузию кордоном війсковим зв. лезґінскою лїнїєю. Однак Казімулла не в той бік розігнав ся. Єму ходило о збунтованє Чеченцїв. Нерозумне московске начальство обезоружило їх, а безсовісні чиновники так їх облупили, що вся Чечна тільки пригожої хвилї дожидала, щоби повстати і пімстити ся за свої кривди.

Казімулла ударив на місто Кізляр над Тереком, ограбив і спалив єго до тла — причім лягло 10.000 християн під шашками та