Сторінка:Кордуба Мирон. Болеслав-Юрій II (1940).djvu/18

вказують ще інші події. Політичне положення Казимира було в початкових роках його володіння доволі скрутне. Приязнь з великим князем литовським охолоджувалася щораз більше; загрожений від півночі Німецьким орденом, від заходу могутнім чеським королем та маючи непевного сусіду від сходу, мусів старатися найти за всяку ціну сильного та вірного союзника. До цього найкраще надавався угорський король Карло Роберт з француського роду Анжу, одружений з рідною сестрою Казимира. Тому польський король часто заїздив на угорський двір у Вишгороді, де обгорював зі своїм шурином різні справи, що тоді цікавили середущу та східну Европу. Щоби тривко притягнути Карла Роберта до себе та цупко звязати рід Анжу з інтересами польської держави, склав заяву, що на випадок своєї безпотомної смерти переказує польський престіл своїй сестрі Єлисаветі, а через неї її чоловікові Карлові Робертові та їхнім мужеським потомкам. Це сталося на зїзді у Вишгороді в 1335 р. Серед тодішніх обставин це приречення було доволі сумнівної вартости. Казимир мав щойно 25 літ життя, від жінки Альдони-Анни мав уже дві доньки і напевно зовсім не припускав, що доля поскупить йому сина. Тому правдоподібність переходу Польщі під владу роду Анжу була дуже невелика. Все ж таки угорський король зацікавився цією справою, немов передчував, що з неї вийде велика користь для його потомків.