Сторінка:Кордуба Мирон. Болеслав-Юрій II (1940).djvu/14

Цю сторінку схвалено

князь Ґедимін був невдоволений нахабністю Теоґноста, бо бажав утримати литовську митрополію, про якої заснування сам подбав перед кільканацятьома роками. Це невдоволення збільшила ще рішуча відмова Теоґноста висвятити на єпископську катедру у Пскові підпираного Ґедиміном кандидата. Ось так протиділання змаганням Теоґноста скасувати обі недавно засновані митрополії, галицьку і литовську, наблизило до себе володарів цих держав. Здогад російського історика Приселкова, що Любарт, стративши надію на вдержання литовської митрополії тим ревніше підтримував змагання Болеслава-Юрія, врятувати бодай галицьку, дуже правдоподібний. Заходи, що їх оба підняли в цій справі у патріярха, присилували київсько-суздальського митрополита до поїздки у Царгород у травні 1332 р., щоб там особисто їм протиставитися.

Спільність інтересів в церковній области спонукала до наближення також на політичному полі, якого зовнішньою познакою було одружіння Болеслава-Юрія з донькою Ґедиміна Євфемією, званою здрібніло Офкою. Хрестини Офки, що досі була поганкою, і весілля відбулися в 1331 р. в Плоцьку, на дворі кн. Ванька, стрия володимирського князя, який мав також Ґедимінівну за жінку. Що це не сталося у Володимирі, було явною демонстрацією проти митрополита Теоґноста, який саме тоді там перебував; в той спосіб Болеслав-Юрій від-