суперництвом свойого брата Карла Фердинанда, вислав до Хмельницького шляхтича Юрія Єрмоловича з проханням підтримати його кандидатуру, обіцюючи козакам повну амнестію та поширення їхніх вольностей. Хоч Єрмолович не встиг упору дібратися до козацького обозу, бо захворів подорозі, все ж таки мабуть зумів якимсь чином повідомити гетьмана про свою місію. За цим здогадом промовляє рішуча заява Хмельницького в хосен Яна Казимира в першім листі до замостян і уклад листу переданого через Мокрського, що є немов відповіддю на посольство Єрмоловича. Становище гетьмана не було без впливу на вислід королівської елекції. Щоправда, Мокрський приїхав до Варшави вже після вибору, але вже довго перед цим кружляли глухі поголоски, що кандидатура Яна Казимира козакам миліша, ніж його брата, і з його особою вязалися надії на швидке поладнання грізної української завірухи. Чимале вражіння викликала заява Хмельницького в листі до замостян, якого відпис, як ми згадували, команда Замостя вночі 6—7 листопада вислала до Варшави. Цей відпис надійшов до столиці 12. листопада, а вже наступного дня королевич Карло Фердинанд, що його вигляди в останніх днях замітно змаліли, зрікся своєї кандидатури. Уступлення найсильнішого суперника
32
