а вже почала давати про себе знати недостача харчів: бездомні, що напхалися до міста, хорували і вмирали від голоду та холоду, коні масово гинули з браку паші, зависла гроза вибуху пошести. Чимале вражіння зробила вістка, що саме цього дня надійшов під Замостя Кривоніс із своми полками, які здобули собі широкий розголос незвичайною відвагою та безпощадною жорстокістю. Остаточно переважила твереза думка. Порішили розпочати формальні переговори про окуп і просили Мокрського виєднати у гетьмана приємливі умовини.
Вислід посередництва прийняв Хмельницький із вдоволенням до відома, що виразно зазначив в листі до замостян, писанім наступного дня, в четвер, 12. листопада, та заразом бажання, щоб дальші переговори велися не секретно листами, але явно через присланих повновласників. Очевидно, гетьманові ходило головно про збереження престіжу, щоб назовні було видно, що замостяни перші звертаються до нього з проханням мира. З цим листом кс. Мокрський виправився вдруге до міста і спонукав обложених сповнити волю гетьмана. Вибрали двох шляхтичів: Олександра Ґрушецького і Юрія Мороховського, які негайно явилися в козацькім обозі. Заки почалися переговори, Хмельницький велів
29
