ночував у селі Панькові. Тут серед ночі напав на нього висланий із Замостя польський підїзд під проводом холмськго підхоружого Самійла Реґовського, зложений із місцевої шляхти та двох сотень наємних райтарів і драґонів; частину козаків висікли, інших забрали в полон, село спалили. Але, посуваючись далі на південь, підїзд вранці 4-го листопада наскочив під Наролем на сильніший відділ татарів та козаків і потерпів повний розгром. Одночасно вибралися із Замостя ще два такі підїзди: один під проводом белзького підсудка Андрія Романовського в напрямі на Угнів і Белз, другий під проводом грабовецького старости Станислава Сарбєвського загнався аж під Сокаль. Оба вернулись до твердині, привозячи з собою по кільнадцять селян як „язиків”, яких тортурували, щоб видобути від них потрібні відомості, а потім вбили.
Гетьман наспів з головним військом до Томашева 5-го листопада і затримався кілька днів, щоб стягнути розсипані по боках відділи. Тут козаки захопили післанця, що віз листи від канцлера Осолінського та інших достойників з Варшави до Львова. Гетьман, дізнавшися з цих листів про загальне положення та настрої серед владних кругів у Варшаві, куди саме тоді з'їхалася шляхта з цілої Річпосполитої на
11
