97. навіть якщо до них прийдуть усі можливі знамення, до того часу, як вони побачать болісну кару!
98. Чи було хоч одне селище, жителі якого увірували й допомогла їм віра їхня, крім народу Юнуса? Коли увірували вони, то Ми відвернули від них принизливу кару в земному житті, дарувавши їм можливість насолоджуватись ним до певного часу.[1]
99. Якби твій Господь побажав, то увірували б усі, хто живе на землі. Та чи зміг би ти примусити людей стати віруючими?
100. Не увірує жодна душа, крім як із дозволу Аллага! А Він вражає карою тих, які не розуміють![2]
101. Скажи: «Погляньте на те, що на небесах і на землі!» Але знамення та перестороги не допомагають тим людям, які не увірували!
102. Невже вони чекають чогось іншого, крім тих днів, які настали для їхніх попередників? Скажи: «Тож чекайте і я почекаю разом із вами!»
103. Потім Ми врятуємо Наших посланців і тих, які увірували. Так Нам належить рятувати віруючих!
104. Скажи: «О люди! Якщо ви сумніваєтесь у моїй релігії, то я не поклоняюся замість Аллага тому, кому поклоняєтесь ви, але я поклоняюсь Аллагу, який забере вас! І наказано мені бути одним із віруючих!»
105. І поверни своє обличчя до істинної релігії та не будь одним із багатобожників!
106. Не клич замість Аллага того, хто не принесе тобі ні користі, ні шкоди. А якщо ти зробиш це, то будеш одним із несправедливих!
107. Якщо Аллаг торкнеться тебе лихом, то цього не відверне ніхто, крім Нього! А якщо Він побажає тобі добра, то ніхто не відверне Його ласки. Дарує Він її тим зі Своїх рабів, кому побажає! А Він — Прощаючий, Милосердний!
108. Скажи: «О люди! Прийшла до вас істина від Господа вашого! Тож той, хто йде прямим шляхом, йде сам для себе, а хто збився зі шляху, той збився сам проти себе. Не можу я бути вашим опікуном!»
109. Іди за тим, що Ми відкрили тобі. І терпи, доки Аллаг не розсудить, адже Він — найкращий із суддів!
1. Аліф. Лям. Ра. Це — Писання, знамення якого добре викладені, а потім пояснені Мудрим, Відаючим![3]
2. Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага! А я для вас — застерігач і вісник від Нього!
- ↑ «Народ Юнуса» (бібл. Йона): ідеться про жителів Ніневії, «віра яких виникла через страх перед карою, від якої застерігав їх посланець їхній» (ібн Касір).
- ↑ «Стати віруючими» з 99 аяту: «Ти не зобов’язаний це робити, і це не для тебе — це Аллаг збиває зі шляху, кого побажає, та веде прямим шляхом, кого побажає!» (ібн Касір).
- ↑ «Викладені в самих словах, а пояснені в смислах. Вони досконалі як за формою, так і за змістом» (ібн Касір).
