101. Ми розповідаємо тобі звістки про ці селища. їхні посланці приходили до них із ясними знаменнями, але вони не вірили в те, що вже раніше сприйняли як брехню. Так Аллаг накладає печать на серця невіруючих!
102. Ми не знайшли більшості з них відданими завіту. Але Ми знайшли більшість із них нечестивцями!
103. Після них Ми послали Мусу з Нашими знаменнями до Фірауна й наближених його. Але вони вчинили з ними несправедливо. Поглянь же, який був кінець нечестивців!
104. Муса сказав: «О Фірауне! Я — посланець від Господа світів!
105. Я повинен говорити про Аллага лише істину. Я приніс вам ясне знамення від Господа вашого. Тож відпусти зі мною синів Ісраїля!»
106. Той відповів: «Якщо ти прийшов зі знаменням, то покажи його, коли ти один із правдивих!»
107. Він кинув свою палицю, й стала вона справжнім змієм.
108. Він простяг свою руку, тож усі побачили, що вона стала здоровою!
109. Старшина народу Фірауна сказала: «Воістину, він — вправний чаклун!
110. Він прагне вигнати вас із вашої землі! Що ж ви порадите?»
111. Інші відповіли: «Дай час йому та брату його, а по містах розішли вісників,
112. які приведуть до тебе всіх вправних чаклунів!»
113. Чаклуни прийшли до Фірауна й сказали: «Ми маємо отримати винагороду, якщо будемо переможцями!»
114. Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»
115. Вони сказали: «О Мусо, або кидай спершу ти, або кинемо ми!»
116. Той відповів: «Кидайте ви!» І коли вони кинули, то зачарували погляд людей, налякали їх і показали великі чари.
117. А Ми відкрили Мусі: «Кидай свою палицю!» І ось стала вона поглинати те, що створили вони!
118. Постала істина й стало марним те, що робили вони!
119. Вони зазнали поразки й повернулися приниженими.
120. Чаклуни впали в земному поклоні
121. й сказали: «Ми увірували в Господа світів,
122. Господа Муси та Гаруна!»
123. Фіраун сказав: «Як, ви увірували в Нього без мого дозволу?! Це ваші хитрощі. Ви задумали їх у місті, щоб вигнати звідти його жителів. Але скоро ви дізнаєтеся!
124. Я накажу відтяти вам руки й ноги навхрест, а потім розіпнути вас усіх!»
125. Ті сказали: «Воістину, ми повертаємося до Господа нашого!
126. Ти мстишся нам за те, що ми увірували в знамення Господа нашого, коли вони прийшли до нас. Господи наш! Даруй нам терпіння й забери нас відданими Тобі!»
127. Старшина народу Фірауна сказала: «Невже ти дозволиш Мусі та його народу поширювати безчестя на землі й зректися тебе й твоїх богів?» Той відповів: «Ми будемо вбивати синів їхніх і залишати в живих жінок їхніх. Ми маємо владу над ними!»
128. Муса сказав народу своєму: «Шукайте допомоги в Аллага й майте терпіння! Воістину, земля належить Аллагу. Він дарує її в спадок тому з рабів Своїх, кому побажає. А найкращий вихід — для богобоязливих!»
129. Ті сказали: «Знущалися з нас як перед тобою, так і після приходу твого». Він відповів: «Можливо, Господь знищить вашого ворога й призначить вас нащадками на землі, щоб побачити, що ви будете робити!»
