144. Ще дві з верблюдів, і ще дві з корів. Запитай: «Самців заборонив Він чи самиць? Чи те, що в утробах самиць? Чи ви були свідками того, як Аллаг заповів це вам?» Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага, щоб, не маючи знання, збити людей зі шляху? Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом нечестивих людей!
145. Скажи: «Я знаходжу в одкровенні, яке дано мені, тільки заборону вживання в їжу мертвечини, пролитої крові й м’яса свині — це нечисте; а ще м’яса заборонених тварин, забитих без згадки імені Аллага». А якщо хтось був змушений [з’їсти] це ненавмисно й не порушуючи меж, то Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
146. Юдеям Ми заборонили все, що має нероздвоєні копита. Ми заборонили їм жир корів і овець, окрім того, який на спинах, у нутрощах або змішався з кісточками. Так Ми відплатили їм за їхнє безчестя. Воістину, Ми правдиві!
147. Якщо вони вважатимуть тебе за брехуна, скажи: «Ваш Господь — Володар великої милості, але не відвернути Його кари від грішних людей!
148. Скажуть багатобожники: «Якби Аллаг побажав, то не додавали б Йому рівних ні ми, ні батьки наші; і нічого б не забороняли!» Так само заперечували [посланців] і ті, які жили перед ними, поки не зазнали кари! Скажи: «Якщо маєте хоч якесь знання, то відкрийте його нам! Але ви йдете за припущенням і вигадуєте!»
149. Скажи: «Аллагу належить переконливий доказ! Якби Він побажав, то всіх вас повів би прямим шляхом!»
150. Скажи: «Приведіть своїх свідків, які б могли засвідчити, що Аллаг справді заборонив це все!» Та якщо вони й почнуть свідчити, то не свідчи разом із ними! Не потурай тим, які вважали за брехню Наші знамення, тим, які не вірують у наступне життя, додають Господу своєму рівних!
151. Скажи: «Приходьте, я прочитаю вам про те, що заборонив вам Господь ваш: нікого не вважайте рівним Йому, якнайкраще ставтеся до батьків. Не вбивайте дітей своїх, боячись бідності, адже Ми наділяємо й вас, і їх. Не наближайтеся до огидних вчинків — явних і
прихованих. Не вбивайте душі, вбивство якої заборонив Аллаг, якщо не маєте права на те. Він заповів вам це — можливо, ви зрозумієте!
152. І не наближайтеся до майна сироти, хіба для його ж блага, поки не досягне він зрілості. Наповнюйте міру й вагу справедливо! Ми не вимагаємо від людини понад її можливості. І коли ви щось говорите, будьте справедливі, навіть якщо йдеться про вашого родича. Виконуйте завіт Аллага. Він заповів це вам — можливо, замислитеся ви!
153. Такий Мій прямий шлях, тож ідіть ним, але не йдіть іншими дорогами, які зіб’ють вас із Його шляху! Він заповів це вам — можливо, будете ви богобоязливі!»
154. Ми дарували Мусі Писання як довершення [милості] для тих, які роблять добро, як пояснення кожної речі, прямий шлях і милість — можливо, увірують вони в зустріч із Господом їхнім![1]
155. Ми зіслали це Писання благословенним, тож ідіть за ним і будьте богобоязливі — можливо, помилують вас!
156. А також для того, щоб ви не говорили: «Писання було зіслане двом групам ще раніше за нас, тож ми нічого не знали про вивчення його!»[2]
157. Щоб ви не говорили: «Якби нам зіслали Його, то Ми б ішли прямим шляхом ще краще, ніж вони!» Ось, прийшло до вас ясне знамення від Господа вашого, прямий шлях і милість!
