76. Коли його вкрила ніч, він побачив зірку і сказав: «Це — мій Господь!» А коли та зайшла, він сказав: «Я не люблю того, що зникає!»
77. І коли він побачив місяць, що сходив, то сказав: «Це — мій Господь!» Коли той зайшов, він сказав: «Якщо мій Господь не вкаже мені прямого шляху, то я стану одним із людей, які заблукали!»
78. І коли він побачив сонце, що сходило, то сказав: «Це — мій Господь! Воно більше за все те!» А коли сонце зайшло, він сказав: «О люди! Я непричетний до того, що ви додаєте Йому як рівних!
79. Я щиро навернувся до Того, Хто створив небеса й землю, і я не є багатобожником!»
80. Та народ його почав сперечатися з ним. Тоді він сказав: «Невже ви будете сперечатися зі мною про Аллага, який уже вказав мені прямий шлях? Я не боюся тих, кого ви додаєте Йому рівними, хіба що Господь мій побажає чогось іншого. Мій Господь осягає знанням кожну річ. Невже ви не замислитесь?
81. І як же я можу боятися тих, кого ви додаєте Йому рівними, якщо ви самі не боїтесь додавати Аллагу рівних, про яких Він не зіслав вам жодного доказу? То яка ж із двох громад має більше підстав для безпеки, якщо ви знаєте?»[1]
82. Ті, які увірували й не одягали своєї віри в несправедливість, перебувають у безпеці — вони йдуть прямим шляхом!
83. Такі докази Ми дали Ібрагіму проти його народу. Ми підносимо на вищий ступінь, кого побажаємо. Воістину, твій Господь — Мудрий, Всезнаючий!
84. І Ми дарували йому Ісхака та Якуба, і Ми вказали їм прямий шлях. А ще раніше Ми вказали прямий шлях Нуху, а з нащадків його — Дауду, Сулєйману, Айюбу, Юсуфу, Мусі та Гаруну. Так Ми винагороджуємо тих, які роблять добро!
85. А також Закарії, Ях’ї, Ісі та Ільясу — усі вони з праведників!
86. А також Ісмаїлю, Альясу, Юнусу та Люту — усіх їх Ми вивищили над світами!
87. А також деяким серед батьків їхніх, нащадків їхніх і братів їхніх. Ми обрали їх і вказали прямий шлях !
88. Такий прямий шлях від Аллага. Він веде ним тих із рабів Своїх, кого побажає. А якщо вони додають Йому рівних, то марним буде все те, що роблять вони!
89. Це ті, яким Ми дарували Писання, мудрість і пророцтво. А якщо ці не увірують в них, то Ми вже доручили це іншим людям, які не стануть невіруючими!
90. Це ті, кому Аллаг вказав прямий шлях. Тож прямуй слідом за ними! Скажи: «Я не прошу у вас відплати, а це лише нагадування для світів!»
91. Не оцінили Аллага гідною Його мірою ті, які сказали: «Аллаг нічого не відсилав людині!» Запитай: «Хто ж зіслав Писання, з яким Муса прийшов як зі світлом і прямим шляхом для людей, і яке ви зробили окремими листками, дещо звідти показуючи, а багато чого ховаючи? Але ж вас навчили того, чого не знали ні ви, ні ваші батьки!» Скажи: «Аллаг!» І залиш їх бавитися власним пустослів’ям!
92. Ми зіслали це Писання — благословенне, яке підтверджує те, що було перед ним, щоб ти застерігав ним Матір Міст і тих, хто живе поза нею. Ті, які вірують у наступне життя, вірують у [Коран], вони уважні до своїх молитов![2]
