103. Тримайтеся разом біля Аллага і не розділяйтеся! Згадайте милість Аллага до вас, коли ви були ворогами, а Він об'єднав ваші серця, і за милістю Його ви стали братами один для одного. Ви були на краю вогняної прірви, та Аллаг врятував вас від неї. Ось так Аллаг роз'яснює вам Свої знамення — можливо, ви підете прямим шляхом!
104. Нехай буде серед вас громада, яка закликатиме до блага, буде наказувати добре та забороняти неприйнятне. Саме такі й матимуть успіх!
105. І не будьте схожими на тих, які розділилися та розійшлися між собою після того, як до них прийшло знання; на таких чекає велика кара,
106. в той День, коли деякі обличчя стануть білими, а деякі стануть чорними. Тим, чиї обличчя стали чорними, [скажуть]: «Невже ви стали невіруючими після того, як у вас була віра? Тож спробуйте на смак те, у що ви не вірили!»
107. А ті, чиї обличчя стали білими, потраплять у милість Аллага. І будуть вони там довіку!
108. Такими є знамення Аллага, які Ми виголошуємо тобі в істині. Аллаг не бажає несправедливості для жителів світів!
109. Аллагу належить все, що на небесах, і все, що на землі. І до Аллага повертаються усі справи!
110. Ви — найкраща громада, створена серед людей: ви наказуєте добре, забороняєте неприйнятне та віруєте в Аллага! Якби люди Писання теж увірували, то це було б краще для них. Є серед них віруючі, але більшість із них — нечестивці.
111. Вони не завдадуть вам жодної шкоди, крім образ. Якщо вони почнуть боротися з вами, то повернуться до вас спиною, після чого ніхто Їм не допоможе.
112. Де б ви не знайшли їх, вони всюди будуть принижені — хіба як отримають притулок у Аллага і притулок у людей. Вони накликали на себе гнів Аллага і вразила їх бідність! Це так, бо вони не вірили у знамення Аллага і вбивали пророків без права на те. Це — за непослух їхній та за порушення їхні!
113. Не всі вони однакові. Є серед людей Писання стійка громада, яка читає знамення Аллага ночами, низько кланяючись.
114. Вони вірують в Аллага та в Останній День, наказують добре та забороняють неприйнятне, випереджають одне одного у добрих справах. Вони і є одними з праведників!
115. Що б доброго вони не зробили, воно не приховається. Аллаг знає про богобоязливих!
116. Воістину, тим, які не увірували, ніяк не допоможе ні майно їхнє, ні діти їхні. Вони є жителями вогню — і будуть вони там довіку!
117. Те, що вони витрачають у земному житті, схоже на морозний вітер. Він вразив ниву людей, які були несправедливі до самих себе, і він знищив її! Це не Аллаг вчинив несправедливо із ними, це вони самі були несправедливі до себе!
118. О ви, які увірували! Не оточуйте себе тими, хто не з-посеред вас. Вони не втратять нагоди нашкодити вам та порадіти труднощам вашим. Ненависть видно на вустах їхніх, але ще більша ненависть захована в їхніх серцях! Ми вже пояснили вам знамення, якби ж лише розуміли ви!
119. Ви любите їх, а вони не люблять вас. Ви вірите в усі Писання, і коли вони зустрічають вас, то говорять: «Увірували ми!» А коли залишаються наодинці, то гризуть нігті від своєї ненависті до вас. Скажи: «Умріть від своєї ненависті!» Аллаг добре знає про те, що в серцях!
120. Якщо торкнеться вас щось добре, то їх це гнітить. А якщо вас вразить лихо, то радіють вони! Та якщо ви будете терплячими та богобоязливими, то їхні хитрощі ніяк не зможуть зашкодити вам. Воістину, Аллаг осягає те, що роблять вони!
