1. Чи не розкрили Ми тобі серце твоє,
2. і не зняли Ми з тебе ношу твою,
3. яка обтяжувала спину твою?
4. Чи не піднесли Ми згадку про тебе?
5. Бо ж, воістину, після труднощів настає полегшення!
6. Воістину, після труднощів настає полегшення!
7. Тож коли звільнишся — дій!
8. І до Господа свого звернись!
1. Клянуся смоківницею і оливою,
2. клянуся горою Сінай,
3. клянуся цим містом надійним!
4. Ми створили людину в найкращій подобі.
5. Потім Ми скинемо її в найнижче з найнижчого,
6. окрім тих, які увірували й творили добрі справи; чекає на них невичерпна винагорода!
7. Хто ж після цього змушує тебе відкидати Суд?
8. Хіба Аллаг — не Наймудріший Суддя?
1. Читай! Ім’ям Господа твого, Який створив,
2. створив людину зі згустку крові!
3. Читай! І Господь твій — Найщедріший,
4. Який навчив письма пером.
5. Навчив людину того, чого вона не знала.
