2. клянуся Днем обіцяним,
3. клянуся свідком і засвідченим!
4. Нехай згинуть зібрані біля рову,
5. вогняного, розпеченого паливом,
6. коли всілися вони біля нього,
7. будучи свідками того, як вони чинять з віруючими.
8. І вони мстилися їм лише за те, що ті увірували в Аллага, Великого, Хвалимого!
9. Якому належить влада над небесами й землею, й Аллаг — усьому сущому Свідок!
10. Воістину, тим, які сіяли смуту проти віруючих, чоловіків і жінок, а потім не покаялись, їм кара геєною, їм кара вогняна.
11. Воістину, тим, які увірували та чинили добрі справи, їм сади, де течуть ріки. Це — успіх великий!
12. Воістину, кара Господа твого сувора!
13. Воістину, Він починає та повторює.
14. І Він — Прощаючий, Люблячий,
15. Володар трону, Преславний!
16. Чинить Він так, як воліє того.
17. Чи дійшла до тебе розповідь про війська
18. Фірауна та самудитів?
19. Хоча невіруючі й заперечують це,
20. та Аллаг охоплює їх звідусіль!
21. А це — преславний Коран,
22. який міститься у Скрижалі Захищеній.
1. Клянуся небом і подорожнім!
2. Звідки тобі знати, хто такий подорожній?
3. Це — зірка сяюча.
4. І немає душі, поряд з якою не було би сторожа!
5. Хай погляне людина, з чого вона створена!
6. Створена з рідини, що ллється,
7. яка виходить з-поміж хребта й грудей.
