10. і коли сувої розгорнуться,
11. і коли небо буде зірване,
12. і коли пекло запалає,
13. і коли рай наблизиться -
14. дізнається душа, що приготувала собі вона!
15. Та ж ні! Клянуся світилами відступаючими,
16. що швидко плинуть і зникають!
17. І ніччю, що розсіюється,
18. і світанком, коли займається він.
19. Воістину, це — слова посланця шляхетного!
20. Володаря сили біля Володаря трону, могутнього,
21. якому коряться, вірному![1]
22. І що ваш товариш не божевільний,
23. істинно, бачив він його на небосхилі ясному!
24. І що він не скупиться на розповіді про потаємне,
25. і що це — не слова проклятого шайтана.
26. Та куди ж ви йдете?
27. Воістину, це лише нагадування світам,
28. тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом.
29. Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллаг, Господь світів!
1. Коли небо розколеться,
2. і коли зорі посиплються,
3. і коли моря зіллються,
4. і коли могили перекинуться —
5. дізнається душа, що вона зробила й чого не зробила.
6. О людино! Що ж спокусило тебе щодо Господа твого Щедрого,
7. Який створив тебе й розмірив образ твій, і впорядкував тебе
8. в такому вигляді, в якому побажав Господь твій?
9. Але ж ні! Ви все ж заперечуєте Суд!
10. Та, воістину, над вами є наглядачі -
11. благородні писарі,
12. які знають те, що ви робите!
13. Воістину, праведники опиняться у блаженстві!
14. А грішники, воістину, опиняться у пеклі!
15. Увійдуть вони туди в Судний День!
- ↑ У цих аятах йдеться про ангела Джібріля, мир йому.
