28. підняв схили та зрівняв його,
29. зробив темним його вночі й вивів світанок!
30. І землю після цього простер Він,
31. вивів з неї воду й пасовиська.
32. І гори ствердив Він
33. на користь вам і худобі вашій!
34. Тож коли прийде лихо велике,
35. в День той згадає людина, в чому поспішала вона.
36. І покажуть пекло тим, хто бачить,
37. а тому, хто порушував,
38. і віддавав перевагу життю нинішньому,
39. тому, воістину, пекло буде притулком!
40. А тому, хто боявся постати перед Господом своїм і утримував себе від пристрастей,
41. тому, воістину, рай буде притулком!
42. Запитують тебе про Час той: «Коли настане він?»
43. Та навіщо тобі згадувати про це?
44. Лише Господь твій знає про Час!
45. Воістину, ти — лише застерігач для тих, хто боїться його!
46. У День, коли побачать вони Час той, буде їм здаватися, що пробули вони лише вечір чи ранок.
1. Насупився та відвернувся він,
2. бо підійшов до нього сліпий.
3. А звідки тобі знати, можливо, очистився б він?
4. Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому.
5. А тому, хто багатий,
6. ти йому приділяєш увагу.
7. Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він.
8. А хто приходить до тебе, поспішаючи,
9. та ще й з острахом,
10. то ти нехтуєш ним!
11. Та ж ні! Воістину, це — нагадування!
12. І хто бажає, той згадає його.
13. У сувоях шанованих,
14. піднесених і пречистих,
15. у руках писарів,
16. шляхетних і праведних!
17. Хай згине людина! Яка ж невдячна вона!
