35. Сьогодні в нього немає близького друга,
36. і, окрім гною, немає їжі.
37. Його споживають лише грішники!
38. Та ж ні! Клянусь тим, що ви бачите
39. і тим, чого не бачите,
40. що це — слова славного посланця,
41. а не слова поета. Мало ж ви віруєте!
42. І не слова віщуна. Мало ж ви замислюєтесь!
43. Зіслане від Господа світів!
44. Якби він приписав нам якісь слова,
45. Ми схопили би його за правицю,
46. а далі перерізали б йому серцеву жилу,
47. і ніхто з вас не захистив би його.
48. Воістину, це — нагадування для богобоязливих,
49. але Ми знаємо, що серед вас є ті, хто сприймає істину як брехню.
50. Воістину, це — горе для невіруючих!
51. Воістину, це — достеменна істина!
52. Тож прославляй ім’я твого Великого Господа!
1. Дехто запитав про кару, яка спіткає
2. невіруючих. Ніхто не зможе відвернути її
3. всупереч Аллагу, Володарю сходів!
4. Ангели і Дух сходять ними протягом дня, який триває п’ятдесят тисяч років.
5. Виявляй же гідне терпіння!
6. Вони бачать її далекою,
7. а Ми бачимо її близькою![1]
8. У той День небо стане схожим на олійний осад,
9. а гори — на вовну!
10. Близький друг не звернеться до близького друга,
11. хоча вони й бачитимуть одне одного. У той День грішник захоче відкупитись від кари своїми синами,
12. своєю дружиною та своїм братом,
13. та родом, який давав йому притулок,
14. та всіма жителями землі — лише для того, щоб потім врятуватись!
15. Ні! Це — полум’я,
16. яке здирає шкіру з голови.
- ↑ Про кару.
