Сторінка:Коран. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської Михайла Якубовича. 2017.pdf/268

Ця сторінка вичитана

22. «Ходіть на ваше поле, якщо ви прагнете зібрати плоди!»

23. Ось вони рушили туди, нашіптуючи одне одному:

24. «Не впускайте туди сьогодні жодного бідняка!»

25. Вони йшли туди з наміром, впевнені в своїх силах.

26. Але коли вони побачили сад, то сказали: «Невже ми заблукали?

27. Та ж ні! Ми зазнали втрат!»

28. Найкмітливіший серед них сказав: «Невже я не говорив вам, що треба було прославити Аллага?»

29. А ті відповіли: «Преславний Господь наш! Ми були несправедливими!»

30. Вони звернулись одне до одного, дорікаючи:

31. «Горе нам! Ми були порушниками!

32. Можливо, наш Господь дарує нам щось краще за це. Воістину, Ми звертаємось до Господа свого!»

33. Ось такою є кара, а в наступному житті кара буде ще сильнішою! Якби вони лише знали!

34. Воістину, богобоязливих у їхнього Господа очікують сади насолоди!

35. Невже Ми прирівняємо покірних до грішників?[1]

36. Що з вами? Як ви судите?

37. Невже у вас є писання, звідки ви вивчили,

38. що матимете собі все, що захочете?

39. Невже у вас є Наші клятви — тривалістю до Дня Воскресіння! — що ви матимете собі все, що вирішите?

40. Запитай у них, хто зможе за це поручитись?

41. Невже в них є спільники? Тож нехай приведуть своїх спільників, якщо вони говорять правду!

42. У той День, коли стане видно ногу, їх закликатимуть до поклону, але вони не зможуть цього зробити.[2]

43. їхні погляди впадуть додолу; їх вразить приниження! Але ж їх закликали до поклону ще тоді, коли вони були в безпеці!

44. Залиш Мене з тими, хто вважає цю розповідь брехнею. Ми поступово затягнемо їх у кару так, що вони цього й не відчують.

45. Я дарував їм відстрочку; воістину, хитрощі Мої непорушні!

46. Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами?

47. Невже поряд з ними — потаємне, яке вони записують?

48. Терпи ж, поки не прийде рішення Господа твого. Не будь схожим на людину в рибі, яка кликала [Господа], стримуючи печаль.[3]

49. Якби його не сягнула милість від Господа, то його викинуло б на пустельну землю, і він був би гідний докору!

50. Але Господь обрав його та зробив одним із праведників!

51. Невіруючі ладні збити тебе своїм поглядом, коли чують нагадування. І говорять: «Воістину, він — божевільний!»

52. Але це — лише нагадування для жителів світів!

  1. «Покірних» («муслімін») — мусульман.
  2. «Стане видно ногу»: як свідчить ат-Табарі, цей вираз означає якусь жахливу подію; ібн Касір зазначає, що йдеться про жахи Дня Воскресіння.
  3. Мова про пророка Юнуса, мир йому.