34. такі ж двері й ложа в їхніх будинках, на яких вони лежали б,
35. а також прикраси! Воістину, все це — лише блага земного життя; життя останнє чекає в Господа твого на богобоязливих![1]
36. А біля того, хто відвертається від згадки про Милостивого, Ми поставимо шайтана, який стане його приятелем!
37. Вони збиватимуть їх зі шляху Аллага, а ті будуть думати, що йдуть прямим шляхом!
38. А коли він прийде до нас, то скаже: «Якби ж між нами була така відстань, як між сходом і заходом! Поганий же ти приятель!»[2]
39. «Оскільки ви чинили несправедливість, сьогодні не допоможе вам те, що кара спіткала вас разом!»
40. Невже ти можеш змусити чути глухого, а прямим шляхом іти сліпого й того, хто перебуває в справжній омані?
41. Ми можемо забрати тебе, але й тоді все одно відплатимо їм!
42. Або можемо показати тобі те, що обіцяли їм; воістину, Ми маємо силу над ними!
43. Тримайся ж того, що тобі відкрито; воістину, ти — на прямому шляху!
44. А це — нагадування тобі й твоєму народу і скоро вас запитають!
45. Запитай у посланців, яких Ми відсилали раніше за тебе, чи Ми встановлювали — нарівні із Милостивим! — якихось інших богів, котрим би вони поклонялись.
46. Ми відіслали Мусу із Нашими знаменнями до Фірауна та старшини його народу. Він сказав: «Я — посланець Господа світів!»
47. Та коли він прийшов до них із Нашими знаменнями, вони почали сміятись.
48. Яке знамення Ми їм не показували б, воно було ще більшим за попереднє. І Ми вразили їх карою — можливо, вони повернуться [на прямий шлях]!
49. Вони сказали: «О чаклуне! Попроси за нас свого Господа відповідно до твого завіту із Ним! Воістину, тоді ми підемо прямим шляхом!»
50. Та коли Ми відвернули від них кару, вони зреклися свого!
51. Фіраун звернувся до свого народу та сказав: «О, народе мій! Чи ж не мені належить влада над Єгиптом, а ці ріки течуть піді мною? Невже ви не бачите?
52. Невже я не кращий за цього злидаря, який ледве говорить?
53. Чому не дали йому браслетів із золота, і чому з ним не прийшли ангели, супроводжуючи його?»
54. Він скористався їхнім невіглаством, тож вони підкорились йому. Воістину, були вони нечестивими людьми!
55. Коли вони розгнівали Нас, Ми відплатили їм; Ми всіх їх утопили!
56. Ми зробили їх подією минулого та прикладом для інших.
57. Коли сина Мар’ям наводять як приклад, твій народ починає голосно радіти.
58. Вони говорять: «Кращі наші боги чи він?» Вони наводять тобі цей приклад лише заради суперечки. Воістину, вони — люди, які сперечаються![3]
- ↑ Прикраси» («зухруф»): як відзначає більшість тлумачів, мова йде про оздоби із золота.
- ↑ «Сходом і заходом»: досл. «двома сходами». Переклад — згідно з тлумаченням аль-Багаві.
- ↑ На думку ат-Табарі й багатьох інших тлумачів, мова йде про те, що народ Мухаммада — мир йому і благословення Аллага! — вважав, що Коран закликає до поклоніння Ісі — мир йому! Саме тому вони «голосно раділи» своєму «доказу» та говорили: «Наші боги кращі — чи Іса»?
