1. Писання, зіслане від Аллага, Всемогутнього, Мудрого!
2. Воістину, Ми зіслали тобі Писання з істиною. Поклоняйся Аллагу, щиро сповідуючи Його релігію!
3. Чи не Аллагу належить щира релігія? А ті, які беруть собі помічників замість Нього, [говорять]: «Ми поклоняємося їм лише для того, щоб вони наблизили нас до Аллага!» Воістину, Аллаг розсудить між ними в тому, про що вони сперечалися! Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом тих, які брешуть, які не вірують![1]
4. Якби Аллаг хотів узяти Собі дитину, то обрав би з тих, яких створив, кого побажав. Пречистий Він! Він — Аллаг, Єдиний, Всепереможний!
5. Він створив небеса й землю в істині. Він огортає день ніччю та огортає ніч днем. Він підкорив сонце й місяць. Усі вони плинуть до визначеного строку. Так! Він — Всемогутній, Прощаючий!
6. Він створив вас із єдиної душі, а потім зробив для вас дружин із вас самих. Він зіслав для вас вісім пар худоби. Він створює вас в утробах матерів ваших: одне творіння після іншого, в трьох темрявах. Такий Аллаг, ваш Господь! Йому належить влада. Немає бога, крім Нього. Як же ви заблукали!
7. Якщо ви не увіруєте, то, воістину, Аллаг не потребує вас. Але Він не схвалює невір’я Своїх рабів. Тож якщо ви будете дякувати, Він схвалить це для вас. Ніхто не понесе тягар іншого; а потім ви всі повернетесь до вашого Господа й Він сповістить вас про те, що ви робили! Воістину, Він знає те, що в серцях!
8. Коли людини торкається лихо, вона кличе свого Господа й звертається тільки до Нього. А коли Він дарує їй милість від Себе, то вона забуває те, про що раніше просила, й додає Аллагу рівних — для того, щоб збити інших із Його шляху! Скажи: «Недовго ж тобі насолоджуватись своїм невір’ям! Воістину, ти — один із жителів вогню!»[2]
9. Невже той, хто смиренно проводить ніч, падаючи ниць і підводячись, хто боїться наступного життя й сподівається на милість свого Господа, рівний [тому, хто цього не робить?] Скажи: «Невже рівні ті, які знають, і ті, які не знають?» Воістину, замисляться лише обдаровані розумом![3]
10. Скажи: «О раби, які увірували! Бійтесь Господа вашого! На тих, які робили добро в земному житті, чекає добро! Земля Аллага широка! Воістину, терплячих винагородять сповна, без відплати!»
11. Скажи: «Мені наказано поклонятись Аллагу, щиро сповідуючи Його релігію!
- ↑ «Чи не Аллагу належить щира релігія» — арабське слово «дій має дуже широке значення, набагато ширше, ніж слово «релігія» в європейських мовах. Загалом воно слугує виразом ідеї відданості, покірності та порядку; у різних контекстах «дін» може означати «послух», «наслідування», «смирення» та «закон».
- ↑ «Забуває те, про що раніше просила» — як зазначають ат-Табарі та аль-Багаві, можливий варіант розуміння: «Забуває Того, до Кого раніше зверталася (тобто Господа)».
- ↑ Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.
