51. Там вони лежатимуть на ложах, проситимуть багато фруктів і напоїв.
52. Поряд із ними будуть ті, чий погляд смиренний, однолітки.
53. Це — те, що вам обіцяно до Дня Відплати!
54. Воістину, це — Наш наділ, який не вичерпається!
55. Так! Воістину, на порушників чекає найгірше місце —
56. геєна, де вони будуть палати. Мерзенний цей притулок!
57. Так! Нехай скуштують — окріп і гній,
58. а ще інші кари, схожі на ці.
59. «Цей натовп порине у вогонь разом із вами. Немає для них привітання; воістину, вони палатимуть у вогні!»[1]
60. А ті скажуть: «Та ж ні, це ви! Для вас немає привітання! Адже ви принесли нам це. Яке мерзотне це місце!»[2]
61. І скажуть: «Господи наш! Збільш двократно покарання у вогні тому, хто нам це приніс!»
62. І скажуть: «Що з нами? Чому ми не бачимо людей, яких ми вважали за найгірших
63. та з яких глузували? Чи наші погляди їх не досягають?»
64. Воістину, ця суперечка жителів пекла — правда!
65. Скажи: «Воістину, я тільки застерігач. Немає бога, крім Аллага, Єдиного, Всепереможного,
66. Господа небес, землі й того, що між ними, Всемогутнього, Прощаючого!»
67. Скажи: «Це — велика звістка,
68. а ви від неї відвертаєтесь.
69. Я не маю знання про те, як сперечалися в найвищому зібранні!
70. Мені відкрито тільки те, що я — лише ясний застерігач!»
71. Ось твій Господь сказав ангелам: «Я створю людину з глини.
72. Коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць».
73. І вклонилися всі ангели,
74. крім Ібліса, який вивищився й став одним із невіруючих.
75. Аллаг сказав: «О Іблісе! Що завадило тобі вклонитися тому, що Я створив Своїми руками? Тебе охопила гордість чи ти належиш до тих, які вивищуються?»
76. Той сказав: «Я кращий за нього! Ти створив мене з вогню, а його Ти створив із глини!»
77. Аллаг сказав: «Вийди звідси! Будеш ти каменований![3]
78. Моє прокляття буде над тобою аж до Судного Дня».
79. Той сказав: «Даруй мені відстрочку до того дня, коли вони воскреснуть!»
80. Аллаг сказав: «Воістину, ти — один із тих, кому дана відстрочка
81. до того Дня, строк якого визначено!»
82. Той відповів: «Клянуся Твоєю могутністю, що я спокушу їх усіх,
83. окрім Твоїх обраних рабів!»
84. Аллаг сказав: «Істина! Я говорю істину.
85. Я неодмінно наповню геєну тобою та твоїми послідовниками - всіма!»
86. Скажи: «Я не прошу у вас винагороди за це й не обтяжую себе вигадками!
87. Воістину, це лише нагадування для світів!
88. І за певний час ви неодмінно пізнаєте його істинність!»[4]
