Сторінка:Коран. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської Михайла Якубовича. 2017.pdf/205

Ця сторінка вичитана

77. Невже людина не бачить, що Ми створили її з краплі сімені? Проте вона відкрито сперечається!

78. Вона наводить Нам притчі, а сама забуває про своє створення. Вона говорить: «Хто оживить кістки, які зітліли?»

79. Скажи: «Оживить Той, Хто створив їх уперше! А Він знає про кожне творіння!

80. Той, Хто дав вам вогонь із зеленого дерева, від якого ви розпалюєте вогнище!»

81. Невже Той, Хто створив небеса й землю, не зможе створити подібного до них? Та ж ні! Він — Творець, Знаючий!

82. Коли Він воліє чогось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є!

83. Преславний Той, у Чиїй руці перебуває влада над кожною річчю! До Нього ви повернетесь!

 
СУРА 37. АС-САФФАТ
(ВИШИКУВАНІ)
 
Ім'ям Аллага Милостивого, Милосердного!

1. Клянуся вишикуваними в лави,

2. які наполегливо підганяють

3. і читають нагадування![1]

4. Воістину, ваш Бог — Єдиний!

5. Господь небес, землі й того, що між ними, Господь сходів![2]

6. Воістину, Ми прикрасили нижнє небо красою зірок

7. і захищаємо його від усякого бунтівного шайтана.

8. Вони не можуть підслухати найвище зібрання; їх вражають з усіх боків,

9. щоб відігнати звідти. На них чекає вічна кара!

10. А якщо хтось із них щось і вихопить, то за ним поженеться яскрава зоря.

11. Запитай у них, чи це вони створені міцнішими, чи щось інше, створене Нами? Воістину, Ми створили їх із липкої глини!

12. Так, ти дивуєшся, а вони глузують!

13. Коли їм нагадують, вони не замислюються.

14. А коли вони бачать знамення, то насміхаються.

15. І говорять: «Воістину, це — явне чаклунство!

16. Невже, ставши після смерті прахом і кістками, ми воскреснемо?

17. Чи наші прабатьки?»

18. Скажи: «Так, і ви будете принижені!»

19. Тільки один крик — і вони будуть дивитися!

20. І скажуть: «Горе нам! Це — Судний День!»

21. Це — День Суду, який ви вважали брехнею![3]

 
  1. Відповідно до більшості тлумачень, ідеться про ангелів.
  2. «Сходу сонця влітку та взимку» (за ат-Табарі).
  3. «День, коли Аллаг справедливо розсудить між своїми творіннями» (ат-Табарі).