Ми дарували їм Писання, ясних знамень якого вони й тримаються? Та ж ні! Те, що нечестивці обіцяють одне одним, — це тільки спокуса!
41. Воістину, Аллаг тримає небеса й землю, щоб вони не зсунулися. А якщо вони зсунуться, то ніхто, крім Нього, їх не втримає. Воістину, Він — Лагідний, Прощаючий!
42. Вони клялися Аллагом — найсильнішими клятвами! — що, коли прийде до них застерігач, вони підуть правильнішим шляхом, ніж інші громади. А коли до них прийшов застерігач, то це тільки додало їм відрази!
43. Вони вивищувалися на землі й замислювали зло. Але лихі підступи вражають лише тих, хто їх замислив! Невже вони чекають чогось іншого, крім здійснення закону, яке спіткало перші покоління? Ти не знайдеш зміни в законі Аллага й не знайдеш можливості ухилитися від закону Аллага!
44. Невже вони не подорожували землею? Нехай поглянуть, яким був кінець тих, що жили раніше за них. Вони були могутніші за них, але ніщо не втече від Аллага — ні на небесах, ні на землі. Воістину, Він — Всезнаючий та Всесильний!
45. Якби Аллаг став карати людей за все, що вони роблять, то на поверхні землі не лишилося б жодної живої істоти. Він дає їм відстрочку — до певного часу. А коли їхній час настає, то, воістину, Аллаг бачить Своїх рабів!
1. Йа. Сін.
2. Клянуся мудрим Кораном!
3. Воістину, ти — один із посланців,
4. який тримається прямого шляху!
5. Зіслано його Всемогутнім, Милосердним,
6. щоб ти застерігав людей, батьків яких не застерігали, й вони стали невігласами.
7. Уже справдилося слово над більшістю з них; не увірували вони!
8. Воістину, на їхні шиї Ми наклали кайдани аж до підборіддя; їхні голови задерті!
9. Ми встановили перепону попереду них і встановили перепону позаду; Ми накрили їх і вони не бачать!
10. Байдуже для них, застерігав ти їх чи не застерігав — вони не увірують.
11. Ти можеш застерегти тільки того, хто йде за нагадуванням і потаємно боїться Милостивого. Сповісти йому добру звістку про прощення й щедру винагороду!
12. Воістину, Ми оживляємо померлих і записуємо їхні вчинки й те, що вони лишили по собі. Кожну річ Ми порахували у Ясній Книзі![1]
13. Розкажи їм притчу про жителів селища, до якого прийшли посланці.
14. Ми відіслали туди двох, але їх визнали брехунами, і Ми підсилили їх третім. Вони сказали: «Воістину, ми — посланці до вас!»
- ↑ «Ясна Книга» («імамі мубін») — «Захищена Скрижаль» (за аль-Багаві та ібн Касіром).
