169. Він закликає вас лише до зла та розпусти і прагне, щоб ви говорили про Аллага те, чого не знаєте!
170. І коли говорять їм: «Йдіть за тим, що зіслав Аллаг!», — то вони відповідають: «Ми йдемо за тим, із чим знайшли батьків наших!» А якщо їхні батьки нічого не розуміли та не йшли шляхом прямим?
171. Невіруючі схожі на того, кого кличуть, а він не чує нічого, окрім крику та вереску. Глухі, німі, сліпі! Нічого не розуміють вони!
172. О ви, які увірували! Їжте ті блага, якими наділили Ми вас, і дякуйте Аллагу, якщо поклоняєтесь ви Йому!
173. Воістину, він заборонив вам мертвечину, кров, м'ясо свині і те, що принесено в жертву не заради Аллага. А якщо хто був змушений порушити це, не чинячи непослуху та не зловживаючи, немає тому гріха. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний![1]
174. Воістину, ті, які приховують із Писання те, що зіслав Аллаг та продають це за мізерну ціну, ось вони то й наповнять свої черева вогнем! Аллаг не говоритиме з ними у День Воскресіння і не очистить Він їх. Чекає на них болісна кара!
175. Вони — ті, хто продав прямий шлях за оману, а покарання — за прощення! Яке ж терпіння вони мусять мати перед вогнем!
176. Буде саме так, адже Аллаг зіслав Писання в істині. Воістину, ті, які сперечаються про Писання, опинилися у глибокому протиріччі!
177. Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллага, в останній день, в ангелів, у Писання та у пророків, хто віддає навіть дороге йому майно — родичам, сиротам, бідним, подорожнім і тим, хто просить його; той, хто витрачає на звільнення рабів, хто звершує молитву, дає закят; ті, які виконують обіцянку, коли обіцяють; які мають терпіння у бідності, у хворобі та в буремні часи. Саме такі є праведниками, і такі є богобоязливими!
178. О ви, які увірували! Встановлена для вас помста за вбитих: вільний — за вільного, раб — за раба, жінка — за жінку. Якщо простить вбивцю його брат [у релігії], то нехай той вчиняє за звичаєм та сплатить йому належний викуп. Таким є полегшення від Господа вашого та милість. Того ж, хто й після цього порушить межі, очікує болісна кара!
179. Помста рятує життя ваше, о ви, обдаровані розумом! Можливо, будете богобоязливі ви!
180. Коли прийде смерть до когось із вас, а він лишить якесь добро, то приписано вам укласти заповіт для батьків та для близьких родичів відповідно до звичаю. Це обов'язок для богобоязливих!
181. А якщо хтось змінить заповіт після того, як він почув його, то гріх цей впаде лише на тих, хто змінював його. Воістину, Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!
182. А хто боїться, що заповідач зробить помилку або вчинить гріх, та й виправить [заповіт] задля миру між спадкоємцями, то не буде йому гріха. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
183. О ви, які увірували! Встановлено для вас піст — так само, як був він встановлений для тих, які жили раніше за вас. Можливо, будете ви богобоязливі!
184. Встановлено його на певну кількість днів. А якщо хто із вас захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час. А тим, для кого це важко, слід задля спокути нагодувати бідняка. А хто з волі своєї чинить добро, то це краще для нього. Але піст кращий для вас — якби ж ви тільки знали!
- ↑ «Кров»: див. також 145 аят сури «Худоба».
