17. Перед Сулєйманом було зібрано його військо з джинів, людей і птахів. їх вишикували лавами.
18. Коли вони прибули в долину мурах, мураха сказала: «О мурахи! Увійдіть до своїх жител, щоб Сулєйман і його військо не почавили вас, навіть не відчувши цього!»
19. Він усміхнувся й почав сміятися з цих слів. Він сказав: «Господи! Спонукай мене до подяки за ті блага, які Ти дарував мені й моїм батькам, до добрих вчинків, якими Ти задоволений! Введи мене з милості Своєї до числа Твоїх праведних рабів!»
20. Якось він оглядав птахів і сказав: «Що зі мною? Я не бачу одуда! Чи, можливо, він відсутній?
21. Я скараю його жорстокою карою або заріжу, якщо він не наведе ясного доказу!»
22. Той швидко з’явився і сказав: «Я дізнався про те, чого ти не знаєш! Я прибув до тебе з Саби з правдивою звісткою![1]
23. Я знайшов там жінку, яка владарює ними! їй дано все, вона має великий трон!
24. І я побачив, що вона та її народ поклоняються сонцю замість Аллага! Шайтан прикрасив їм вчинки їхні, збив їх зі шляху, і вони не йдуть прямим шляхом.
25. І щоб вони не поклонялись Аллагу, Який виводить усе таємне на небесах і на землі та знає, що ви приховуєте й що відкриваєте.
26. Аллаг! Немає бога, крім Нього, Господа великого трону!»
27. [Сулєйман] сказав: «Подивимось, чи сказав ти правду, чи належиш до брехунів!
28. Іди з цим листом від мене й віддай їм. А потім відійди та зачекай, що вони скажуть у відповідь!»
29. [Цариця] сказала: «О вельможі! Мені принесли шляхетного листа
30. від Сулєймана, і в ньому написано: «Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
31. Не вивищуйтеся наді мною та прийдіть до мене покірними!»
32. Вона сказала: «О вельможі! Порадьте мені, що робити, адже я ніколи не приймала рішень без вас!»
33. Ті відповіли: «Ми маємо силу й міць, але рішення за тобою! Подумай, що ти накажеш нам!»
34. Вона сказала: «Царі, коли входять до селища, руйнують його й перетворюють наймогутніших жителів у наймізерніших. Саме так вони чинять!
35. Я відішлю їм дари й подивлюся, з чим прийдуть назад посли!»[2]
36. Коли ті прийшли до Сулєймана, він сказав: «Невже ви прагнете допомогти мені багатством? Те, що дарував мені Аллаг, краще за принесене вами! Ні, це ви радієте дарам, які приносять вам!
37. Повертайся до них, а ми прийдемо з військом, перед яким ті не встоять, і виженемо їх звідти, жалюгідними й приниженими!»
38. Сулєйман сказав: «О вельможі! Хто з вас принесе мені її трон раніше, ніж вони прийдуть до мене покірними?»
39. Один могутній джин сказав: «Я принесу його тобі раніше, ніж ти підведешся зі свого місця! Я маю достатньо сили й заслуговую на довіру!»[3]
- ↑ «Саба» — Сабейське царство, прадавня держава на півдні Аравійського півострова.
- ↑ Як зазначає ібн Касір, ібн Аббас та багато інших тлумачів розуміли цей аят так: якщо Сулєйман (мир йому) прийме дари, то це означає, що він — цар, а якщо не прийме, то це означає, що він — пророк.
- ↑ Іфрит («могутній джин») — страшний та сильний демон, «наче гора» (ібн Касір за переказом від Абу Саліха).
