нечестивих — доказу проти вас. I не майте страху перед ними, а майте страх переді мною, щоб сповнив Я Свою милість до вас. Можливо, підете ви шляхом прямим!
151. Так Ми відіслали до вас Посланця з-посеред вас самих. Він читає вам Наші знамення, очищує вас, вчить вас Писання і мудрості, а також вчить вас того, чого ви не знали раніше!
152. Згадуйте Мене, і Я буду згадувати вас. Дякуйте і не будьте невдячними!
153. О ви, які увірували! Шукайте допомоги у терпінні та молитві. Воістину, Аллаг — разом із терплячими!
154. I не називайте мертвими тих, хто загинув на шляху Аллага. Ні, вони живі, але ви не відчуваєте цього.
155. Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодів. Сповісти ж добру звістку терплячим,
156. тим, які, коли торкнеться їх лихо, говорять: «Ми належимо Аллагу і до Нього ми повертаємося!»
157. Мають вони благословення та милість від Господа їхнього, і йдуть вони шляхом прямим!
158. Воістину, пагорби ас-Сафа та аль-Марва — знаки Аллага. Хто звершує хаджж або умру в дім Аллага, то не буде йому гріха, якщо він буде ходити між ними. І хто зі своєї волі чинить добро, то, воістину, Аллаг-Вдячний, Всезнаючий![1]
15. Воістину, тих, які приховують зіслані Нами ясні знамення та прямий шлях — після того, як Ми пояснили це людям у Писанні — таких прокляне Аллаг і проклянуть ті, які проклинають!
160. Але не тих, хто покаявся, виправив скоєне та пояснив істину. Я прийму каяття їхнє, адже Я — Приймаючий каяття, Милосердний!
161. Воістину, ті, які не увірували та померли невіруючими, матимуть над собою прокляття Аллага, ангелів та всіх людей!
162. Воно буде вічним! Не буде полегшено кару їхню, і не буде відстрочки їм!
163. Ваш Бог — Бог Єдиний. Немає бога, крім Нього, Милостивого, Милосердного!
164. Воістину, у створенні небес і землі у розрізненні і у кораблі, що пливе морем, маючи в собі те, що приносить користь людям; у воді, яку Аллаг зіслав із неба та якою оживив землю після смерті її, розселивши там різних тварин; у зміні вітрів; у покірній хмарі, яка висить між небом і землею — в усьому цьому знамення для людей, які розуміють!
165. Серед людей є такі, які приписують Аллагу рівних Йому та люблять їх так, як люблять Аллага. Але ж ті, які увірували, люблять Аллага ще сильніше! Якби ж нечестивці, побачивши кару, побачили б ще й те, що вся сила належить саме Аллагу, і що Він — суворий у покаранні!
166. Коли ті, за ким йшли, зречуться тих, хто за ними йшов, і хто побачить кару, то розірвуться між ними зв'язки.
167. Скажуть ті, які йшли за іншими: «Якби мали ми змогу повернутись, то відреклися б від них так, як вони відреклися від нас!» Тож Аллаг покаже їм вчинки їхні, щоб пожалкували вони. Але не вийдуть вони із вогню — ніколи!
168. О люди! Їжте те дозволене й добре, що є на землі, та не йдіть слідами шайтана; воістину, він — справжній ворог для вас!
